1 листопада 2014
На головну Що нового? Карта сайту Державний центр зайнятості Робота в Україні
Веб-сайти РегЦЗ
Пошук
по цьому порталу
по мережі сайтів
Розширений пошук




Головна » Прес-центр » Газета "Вісник СЗ"

Газета "Вісник СЗ" №2 - 3 (156 - 157), березень-квітень 2006 р.
 
03.05.2006  |  відділ організаційної роботи та взаємодії з соціальними партнерами і громадськістю версія для друку
Газета "Вісник СЗ" №2 - 3 (156 - 157), березень-квітень 2006 р.

Вийшов з друку черговий номер інформаційно-довідкової газети Рівненського обласного центру зайнятості “Вісник СЗ”

 

 

Вони працевлаштували найбільше людей і стали переможцями конкурсу “Кращий роботодавець року”

 

Органний зал Рівного уже вкотре прийняв переможців конкурсу на звання “Кращий роботодавець року”. Цього разу – чимало нових облич. Відкриваючи церемонію нагородження переможців, заступник голови облдержадміністрації Степан Жданюк зазначив, що йому приємно бути у цьому залі, бо область зробила значний поступ у створенні робочих місць. Велика заслуга в цьому обласного центру зайнятості і тих людей, котрі нагороджені як кращі роботодавці.

Першими на сцену запросили генерального директора ЗАТ “Агроресурс” Володимира Редька і директора “Рівнеоблводоканалу” Володимира Хомка. Саме вони стали переможцями у IV групі підприємств, де працюють від 501 до 1000 осіб. Ще більше людей працює в Кузнецовському міському комунальному підприємстві, де директором Микола Суддя. І саме це підприємство стало переможцем у п’ятій групі.

А переможців третьої групи підприємств, де трудяться від 101 до 500 осіб, привітав і вручив їм нагороди заступник голови облради Леонід Опанасик. Їх троє: ВАТ “Укрцемремонт” (генеральний директор Мирослав Романуха), ВАТ “Острозький молокозавод” (голова правління Любов Мельничук), ВАТ “Кузнецовське АТП-15637” (директор Іван Пінчук).

Кожен із керівників – пройшов велику життєву школу. Приміром, Мирослав Романуха розпочав свою трудову біографію у 1963 році учнем токаря. Нині акціонерне товариство, яке очолює Мирослав Аркадійович, є одним з унікальних ремонтно-монтажних підприємств у галузі промисловості будівельних матеріалів. Підприємство значно розширило зони обслуговування не тільки в Україні, але й налагодило співпрацю з Республікою Судан.

Або ж узяти вже згадану голову правління ВАТ „Острозький молокозавод” Любов Мельничук. Розпочинала своє керування колективом, коли підприємство уже ледь не закрилося. Нині продукція заводу користується попитом у багатьох містах України і за рубежем. Колектив „Острозького молокозаводу” – переможець Всеукраїнського конкурсу Національного рейтингу „Краща торгова марка України” переможець третього та лауреат четвертого Всеукраїнських конкурсів „Кращий роботодавець року”.

Комунальне підприємство “Міські електричні мережі” (м. Кузнецовськ), ТзОВ “Острозький завод мінеральної води» та ВАТ “Рівень” виявилися кращими роботодавцями серед підприємств, на яких є від 21 до 100 працюючих.

Директор останнього з названих підприємств Мар’ян Года не так давно очолює колектив – з 2003 року. До його появи у керівному кріслі вже почали потроху забувати про рівненське пиво. Однак у 2005 році підприємство стало переможцем у номінації „Краща торгова марка” відкритого рейтингу популярності „Гордість міста”, отримало срібну медаль за пиво „Рівень преміум” та „Рівень світле”, бронзову медаль за пиво „Жигулівське” на святі пива у Києві. Отримуючи чергову нагороду, цього разу як кращий роботодавець, Мар’ян Адамович щиро подякував обласному центру зайнятості за співпрацю і підтримку підприємства.

І нарешті у першій групі перемогли підприємці Мирослава Присяжнюк з Володимирецького району, Марія Дейнека та Анатолій Бортнік  (обоє з Кузнецовська). Цікаво, що Мирослава Михайлівна Присяжнюк стала також переможцем у номінації „Кращий молодий роботодавець року”. У 2003 році вона відкрила салон-магазин – єдиний у районі з надання побутових послуг населенню. А вже через два роки відбудувала кафе-піцерію, яке за якістю обслуговування та кількістю запропонованих послуг також є кращим у районі. Протягом 2005 року вона створила п’ять нових робочих місць, в тому числі два за рахунок дотації з коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Було визначено також підприємства, установи, організації, які стали лауреатами.

Усі переможці конкурсу нагороджені Почесними грамотами облдержадміністрації і обласної ради та пам’ятними відзнаками. На їх честь звучали музичні вітання. А апофеозом заходу став вихід на сцену органного залу всіх переможців конкурсу, які сфотографувалися на пам’ять.

У міські та районні оргкомітети з проведення конкурсу за підсумками 2005 року надано матеріали 288 підприємств, організацій та установ. Переможцями обласного конкурсу у восьми номінаціях визнано 18 підприємств, установ, організацій, приватних підприємців, лауреатами – 22.

На загальнодержавному рівні переможцем конкурсу визнано Закрите акціонерне товариство “Агроресурс” (генеральний директор Володимир Редько). Рішенням оргкомітету з проведення Всеукраїнського конкурсу спеціальною нагородою “За досягнення високої соціальної ефективності” відзначено Відкрите акціонерне товариство “Рівень” (директор Мар’ян Года).

Тарас ПОКУТЯНСЬКИЙ

 

 

Економічно зміцніє держава – зникне сільське безробіття

Так вважає директор Рівненського обласного центру зайнятості Роман Ширко

 

    Поїдьте на будні в яке-небудь село. Усі при ділі, у кожного селянина – роботи через край, не вистачає дня, щоб усе попорати, особливо у гарячу весняну пору. А між тим, чимало жителів села офіційно мають статус безробітного. Серед тих, хто нині перебуває на обліку в центрах зайнятості, більшість – саме мешканці села. З одного боку, це нонсенс, бо селянина без роботи годі уявити. А з іншого – ці люди на цілком законних підставах вважаються безробітними, отримують соціальну допомогу. Про ситуацію, що нині склалася в області із сільським безробіттям, й розмовляла наш кореспондент із директором обласного центру зайнятості Романом Ширком.

 

– Романе Володимировичу, сільське безробіття – ваш найбільший головний біль. Подолати його можна?

– Вірю, що можна. Але тоді, коли в країні запанує економічна стабільність, а реформи на селі стануть не хаотичними, а науково та соціально обґрунтованими і виваженими. Поки що ж село виживає як може. А служба зайнятості при цьому максимально мобілізує свої зусилля, щоб зробити ситуацію із зайнятістю на селі керованою і прогнозованою.

– Схоже, власними силами службі зайнятості справитися не вдасться. 

– Безперечно. Це масштабна проблема, до вирішення якої активно долучаються влада, роботодавці, інші наші соціальні партнери. Спільними зусиллями ми працюємо над виконанням обласної програми зайнятості, шукаємо ефективні важелі впливу на економіку села, а відтак, і на зайнятість його жителів. Торік, скажімо, у службу зайнятості звернулося за послугами майже 58 тисяч селян, понад 12 тисяч з них вдалося працевлаштувати.

– Прокоментуйте цю цифру.

– Якщо порівнювати з цифрою 58 тисяч, очевидно, що це малувато. А якщо взяти до уваги стан економіки на селі й той факт, що 90 відсотків підприємств у сільській місцевості вакансій взагалі не подають, бо не мають, то це, вважаю, непоганий  результат. Бо ж навіть ті вакансії, що вряди-годи з’являються, є економічно непривабливими. Люди вже не хочуть задурно продавати свою робочу силу, а вимагають відповідної оплати.

– Очевидно, настав час нестандартних і ефективних рішень. Що конкретно пропонує сьогодні служба зайнятості сільським людям?

– Надаємо перевагу тим формам активної підтримки безробітних, які дають  швидкий соціальний ефект. Насамперед треба сказати про створення дотаційних робочих місць. Це дало змогу торік працевлаштувати в сільській місцевості 1300 осіб за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Цьому передувала ретельна індивідуальна  робота з працедавцями, сільськими головами. Наші спеціалісти вивчали економічні й соціальні можливості кожного села і селища. Шукаємо людей ініціативних, зацікавлених, які не бояться брати зайвий клопіт на свої плечі. Вони – наші союзники у цій справі.

Учорашнім безробітним, які з допомогою центру зайнятості наважилися заснубудуть працевлаштовані у цих  держлісгоспах і займатимуться посадкою дерев. Сподіваємося, що в такий спосіб знайде роботу не один десяток безробітних.

Людям треба підказувати, де можна заробити. Усі наші заходи плануємо так, щоб якомога частіше пересікалися шляхи роботодавців і безробітних і кожен з них міг оперативно отримати відповідь з перших уст.

– Знаю, що чимало сільських голів охоче укладають із службою зайнятості угоди на громадські роботи.

– Щорічно безробітне сільське населення активно залучається до громадських робіт. Торік тисячі селян не тільки отримали тимчасову роботу й можливість заробити гроші, але й продуктивно попрацювали на благо свого села й громади.

– Розвиваючи агроринок, село потребує й нових професій...

– Це не проблема. Сільські безробітні можуть набути в службі зайнятості одну із сотень професій. Але ми не пропонуємо навчання заради навчання. Орієнтуючи людину на самозайнятість, пропонуємо їй обирати таку професію, яка дасть  шанс заробляти гроші. Бондарі, ковалі, яких ми успішно навчаємо, без роботи не сидять. А нині, наприклад, на замовлення кількох сільрад готуватимемо спеціалістів зі штучного осіменіння худоби.

Отож, якщо є потреба і бажання, служба зайнятості радо йде назустріч людям. Ми звикли працювати на результат.

Записала Тетяна КОЖАН

 

 

Зайнятість жителів села – мовою цифр

 

l За даними головного управління статистики у Рівненській області у 2005 році чисельність прийнятих працівників у сільське господарство, мисливство та лісове господарство збільшилася у порівнянні з 2004 роком на 10,6 відсотка та зменшилась чисельність вибулих на 12,5 відсотка.

lЗа даними підприємств, установ та організацій, що надійшли до обласної служби зайнятості, у зв’язку з реорганізацією, ліквідацією підприємств, скороченням чисельності або штату працюючих у 2005 році вивільнено 1,3 тис. працівників сільського господарства, мисливства та лісового господарства (29,5 відсотка вивільнених з підприємств усіх видів економічної діяльності).

lУ сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві чисельність працівників, які перебували в адміністративних відпустках, у порівнянні з 2004 роком скоротилася майже у 23 рази, а чисельність працівників, які працювали у неповному робочому режимі, – у 2,5 раза.

lПослугами служби зайнятості у 2005 році скористалися 57,5 тис. безробітних громадян, які проживають у сільській місцевості, що на 2,6 відсотка більше, ніж у 2004 році.

lЧисельність безробітних, працевлаштованих службою зайнятості з числа тих, що проживають у сільській місцевості, зросла порівняно з 2004 роком у 1,1 раза і становила 12,1 тис. осіб, а у Радивилівському, Зарічненському, Острозькому, Дубенському та Сарненському районах працевлаштування збільшилося в 1,3 раза.

lНайвищий рівень працевлаштування сільських мешканців – у Гощанському (37,5%), Демидівському (31,0%), Дубенському (28,1%), Корецькому (26.1%) та Здолбунівському (25,9%) районах.

lСтаном на кінець 2005 року в області існувало усього 116 вільних робочих місць для працівників сільського господарства, на одне робоче місце претендувало 112 незайнятих громадян.

lДля задоволення потреби в кадрах у сфері надання послуг на селі, розвитку підприємницької ініціативи та орієнтування безробітних сільських громадян на самостійну зайнятість обласною службою зайнятості проводиться їх навчання за професіями „взуттьовик з ремонту взуття”, „коваль ручного кування”, „бондар”, „робітник фермерського господарства” та ін.

lБезробітним громадянам одноразово виплачується (за їх бажанням) допомога з безробіття для зайняття підприємницькою діяльністю. За 2005 рік цю допомогу отримали 904 безробітних, які проживають у сільській місцевості.

lНезважаючи на зростання обсягів та якості послуг населенню, яке шукає роботу, станом на початок 2006 року на обліку в обласній службі зайнятості залишилось на обліку 24,1 тис. (68,5%) безробітних, що проживають у сільській місцевості.

lЗа січень-березень 2006 року набули статусу безробітного 8,6 тис. громадян із числа жителів сільської місцевості. Станом на 01.04.2006 року на обліку у обласній службі зайнятості залишилося 26,2 тис. безробітних, що проживають в сільській місцевості. Працевлаштовано за направленням служби зайнятості за цей період 2 тис. таких громадян.

Підготовлено відділом статистики,

моніторингу та прогнозування ОЦЗ

 

 

У Підлужному всім робота знайдеться

 

Серед кращих сільрад, які тісно співпрацюють зі службою зайнятості, заступник директора Костопільського РЦЗ Богдан Орлов не вагаючись назвав Підлужненську. Саме туди й відправився наш кореспондент, щоб довідатись, як це виглядає на практиці.

Розмову почала Олена Ткачук, котру односельці щойно обрали сільським головою:

– Наша співпраця особливо пожвавилася за останні чотири роки. Скажімо, ще у 2003-му за сприяння спеціалістів цен­тру зайнятості в сільраді було створено два дотаційні робочі місця – соціального працівника по роботі з молоддю і техніка зі штучного осіменіння тварин. Ними працювали Вікторія Яцика і Олена Ткач, яким протягом року зарплату відшкодував центр зайнятості, а потім ми взяли їх на утримання за рахунок коштів сільського бюджету. До речі, ці жінки і досі працюють, а Олена Ткач ще й влаштувалась на півставки прибиральницею у сільраді.

За словами голови, стільки ж дотаційних місць створено в сільськогосподарському комунальному підприємстві „Підлужненське” (директор Василь Ластавчук). Тут знайшлася робота для бухгалтера, столяра і рамника. Цей колектив надає різноманітні послуги мешканцям Підлужного та довколишніх сіл, зокрема Великої Любаші, Космачева, Трубиць, Корчів’я, в яких налічується загалом 1078 дворів і проживає 3091 чоловік.

Поцікавився, скільки людей залучено на оплачувані громадські роботи, де вони зайняті і які кошти використані для цього за рахунок районного центру зайнятості.

– Тепер, – каже співрозмовниця, – на таких роботах зайнято дев’ятнадцять чоловік. З початку року на оплату праці використано 11224 гривні. Безробітні працювали на об’єктах соціально-культурного призначення. Так, провели поточні ремонти у лікарській амбулаторії, клубах, фельдшерсько-акушерських пунктах,  займалися благоустроєм території біля обеліска загиблим у роки війни воїнам, заготівлею дров та  доглядали за одинокими літніми громадянами, яких у нас понад сімдесят, інвалідами, які потребують допомоги. До речі, сьогодні зранку в сільраду телефонувала одна з таких – одинока 81-річна Ніна Сергіївна Примак. Просила підсобити у побілці хати до Великодня, бо не має ані дітей, ані рідні.

Щоб переконатися, як працюють безробітні, ми із сільським головою побували на місцях, де жінки зайняті благоустроєм, відвідали також СГКП „Підлужненське”, про яке вели мову. Дізнався я й про те, що на території сільради розташовані такі підприємства й організації, як ПСГП „Промінь”, СВК „Замчисько”, державна сортодослідна станція, СФГ „Довіра”, ТОВ „Любаша”, відділення зв’язку, військова та пожежна частини. Крім того, працюють приватні заклади торгівлі, є кафе-бар, комп’ютерний клуб. Працює культурно-дозвіллєвий комплекс, де є секції настільного тенісу, футбольна, баскетбольна, а також ансамбль художньої самодіяльності, танцювальний гурток, духовий оркестр, гурток художнього читання та ін.

Про те, що в Підлужному та інших селах сільради робота знайдеться, свідчать і такі цифри та факти. Уже видано 775 державних актів на володіння землею, укладено понад 200 договорів оренди землі, 78 селян взяли свої паї і господарюють самостійно, в підсобних господарствах сільської ради утримується 825 голів ВРХ, у тому числі 662 корови, 140 коней, 43 вівці, кози.

Одне слово, хто хоче працювати, той завжди знайде роботу.

Віктор ШКЛЯРУК

 

Під замовлення сільськогосподарських підприємств

Служба зайнятості області оперативно реагує на ситуацію, що склалася із зайнятістю сільського населення. Його соціальний захист здійснюється спільними зусиллями партнерів за схемою: роботодавець, служба зайнятості, навчальний заклад, безробітний.

Спеціалісти служби зайня-тості, застосовуючи активні форми працевлаштування, навчають своїх клієнтів бути ініціативними й наполегливими в пошуку роботи. У разі потреби пропонують професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації з метою підвищення конкурентоспроможності безробітних селян на місцевому ринку праці.

Підготовка кадрів для сільського господарства області проводиться  згідно з угодою про співпрацю між обласним центром зайнятості, головним управлінням агропромислового розвитку обласної державної адміністрації та обласним навчальним центром підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів АПК. Відповідно до неї організовується профнавчання безробітних громадян, котрі проживають в сільській місцевості, під замовлення сільськогосподарських підприємств різної форми власності.  

У навчальному центрі АПК можна отримати такі професії: робітник фермерського господарства, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва різних категорій, слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, електрогазозварник, садовод, токар, обліковець-касир. Зокрема, протягом  2005 року та трьох місяців 2006 року за місцем  проживання підготовлено  109 робітників фермерського господарства, 165 трактористів – машиністів сільськогосподарського виробництва різних категорій (у тому числі підвищили свою кваліфікацію 75 трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва категорій «В», «Е» на замовлення дослідного господарства “Тучинське”, ПП “Овас-Цукор, ПП “Овас-Агро” та інших сільськогосподарських підприємств Гощанського, Острозького та Дубенського раойнів), 33 електрогазозварники для сільськогосподарських підприємств Острозького району, 20 операторів котельні для підприємств Корецького району тощо.

 Крім цього, 156 безробітних розширили свою компетенцію за такими напрямами: “Технологія вирощування, збирання, зберігання і переробки основних сільськогосподарських культур в ринкових умовах господарювання”; “Вивчення нової техніки і прогресивних технологій вирощування основних сільськогосподарських культур” на замовлення дослідного господарства “Тучинське”, ПП “Овас-Агро” (Гощанський р-н), СФГ “Зоря” та ТзОВ ”Підзамчівське” (Радивилівський р-н), сільськогосподарських підприємств Костопільського, Дубенського та Березнівського районів.

 У навчальних пунктах навчального центру АПК,    які функціонують у районах області, навчаються та підвищують кваліфікацію 55 робітників фермерського господарства, 90 трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва  категорій «А», «АВ», «В», 59 безробітних – на курсах цільового призначення “Вирощування та переробка хмелю”, “Особливості сучасного технологічного обладнання цукрових заводів”, “Технологія вирощування цукрових буряків”.

Крім цього, для посилення соціального захисту, підвищення трудової активності та з метою ширшого залучення сільських безробітних до профнавчання, використовуючи власну базу  Рівненського навчального центру ДСЗ, за місцем проживання для 125 безробітних Зарічненського, Дубровицького, Костопільського, Рокитнівського та Рівненського районів службою зайнятості організовані курси цільового призначення “Посадка лісових культур та догляд за ними”.

 Служба зайнятості пропонує сільським жителям отримати також професії сфери обслуговування: перукар, манікюрниця, кравець, закрійник, слюсар з ремонту автомобілів, радіомеханік з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури, продавець (з лотка, на ринку), молодша медична сестра з догляду за хворими, оператор із штучного осіменіння тварин та птиці, бляхар, бондар, коваль ручного кування, пічник, слюсар з експлуатації та ремонту газового устаткування, взуттьовик з ремонту взуття, взуттьовик з індивідуального пошиття взуття, будівельні професії та багато інших.

Безробітні, які зацікавилися організацією сільського зеленого туризму, можуть взяти участь у семінарах-тренінгах з цього питання за місцем проживання.

З метою реалізації регіональних програм розвитку малого підприємництва, підтримки молодіжного підприємництва, надання комплексної допомоги безробітним у започаткуванні та розвитку власного бізнесу служба зайнятості організовує навчання на курсах цільового призначення ”Підприємець-початківець”. Мета – допомогти зробити правильний вибір, скласти бізнес-план та отримати одноразову виплату допомоги по безробіттю  для організації  підприємницької діяльності.

 Віктор Войніков,

головний спеціаліст відділу організації профнавчання ОЦЗ

 

 

Робота – садити ліс

 

Спільними зусиллями  Рівненського районного центру зайнятості та місцевих лісівників вдалося не тільки людей працевлаштувати, а й чимало гектарів лісу посадити

В основному у цій бригаді працюють жінки. Очевидно, саме їхні жіночі руки своєю доброю енергією сприяють тому, що і лісонасіння приймається, і дерева краще ростуть. Втім, як і для кожної роботи, так і при садінні і догляді дерев необхідні певні знання і навички. Отож у цьому році Рівненський районний центр зайнятості, перш ніж направляти безробітних на сезонні роботи у державне підприємство “Клеванське лісове господарство”, вирішили їх спочатку повчити, аби на місці під час роботи  лісівникам не доводилося втрачати дорогоцінного часу на  розтлумачування  що і як садити. Всі охочі пройшли навчання в службі зайнятості на курсах «Посадка лісових культур та догляд за ними». Виявилося, що це зовсім непросто – садити ліс. Але завдяки знанням і терпінню викладачів, які проводили навчання, слухачі курсів одержали необхідні навики. Тепер ці люди успішно трудяться на виробництві, якщо можна так назвати лісове господарство. Задоволений ними і лісничий Новоставського лісництва Анатолій Аристархович Крук. 

— У цьому році охоче погодився  з пропозицією Рівненського районного центру зайнятості  взяти на сезонні роботи цих жінок. Тим паче що в цьому році їх добре підготували до цієї роботи. До речі, вісім  осіб, які торік працювали на сезонних роботах у лісництві, і в цьому році прийшли до нас. За направлення центру зайнятості люди у нас працюють з першого квітня. За неповний місяць ці працівники уже посадили по гектару на кожного різних дерев, висадили 30 соток шкілок, у розсаднику посіяли на одному гектарі насіння.

Анатолій Аристархович із задоволенням констатує ці факти. Не забув відмітити і тих, хто працює найкраще, а це Руслана Концемал, Вікторія Марчук, Любов Ільчук, Юлія Прядунець, Тетяна Овдійчук.

Роботи у жінок чимало Адже треба ефективно використати весняну пору. Бо ж саме зараз пора не тільки  сіяти і садити, а й проводити зелене черенкування. А потім треба буде здійснювати догляд теплиць, просапувати ділянки. Словом, роботи вистачить аж до 30 жовтня. Опікується сезонниками майстер лісового розсадника Павло Пиячко. Отож вони завжди можуть розраховувати на його допомогу і компетентну пораду. 

Отак завдяки спільним зусиллям у Новоставському лісництві незабаром зазеленіють сосни, дуби, ялини, модрини – всього 25 деревно-чагарникових порід. Буде чим користуватися нащадкам. І ще одна добра новина: тут пообіцяли, що окремих працівників зарахують згодом у штат лісництва.

Директор Рівненського районного центру зайнятості Петро Левчук розповів, що аналогічна форма співпраці налагоджена й з державним підприємством “Рівненське лісове господарство”. Щоправда, вони не проходили попереднього навчання, але   підбір працівників здійснювався дуже ретельно. Пропонували сезонну роботу в лісництві, як правило, людям, яким це дійсно подобається і які готові працювати старанно й відповідально.

Богдан АНДРІЇВ

 

Проект “Децентралізація управління професійним навчанням в Україні” набирає обертів

 

12 квітня відбувся семінар з аналізу потреб у навчанні, який проводився у рамках проекту „Децентралізація управління професійним навчанням в Україні”, започаткованого за ініціативи Міністерства праці і соціальної політики України (Державного центру зайнятості) та канадських партнерів – Асоціації місцевих коледжів Канади і Саскачеванського інституту прикладних наук і технологій. Метою проекту є підвищення ефективності системи перепідготовки дорослих в Україні.

Для участі в проекті у кожній з трьох пілотних областей (Дніпропетровській, Закарпатській та Рівненській) відібрано по 2 навчальні заклади. У Рівненській області це – навчальний центр державної служби зайнятості (за пріоритетною професією „верстатник деревообробних верстатів”) та Квасилівський професійний ліцей (за професією „електрогазозварник”).

Учасниками семінару з аналізу потреб у навчанні, який проводив міжнародний координатор проекту Грант Мак Тавіш (Саскачеванський інститут прикладних наук і технологій) та координатор проекту в Україні Ігор Ілько, стали директори, заступники директорів та спеціалісти саме цих навчальних закладів, а також Рівненського професійного ліцею сфери побуту, представник управління освіти і науки облдержадміністрації Віктор Давидов, начальник відділу організації профнавчання обласного центру зайнятості Михайло Лайтер та регіональний координатор проекту у Рівненській області Василь Кашевський.

Учасники семінару ставили за мету оцінити важливість узгодження навчальних програм та потреб ринку праці; зрозуміти цикл перепідготовки; покращити своє розуміння аналізу навчальних потреб та отримати  практичну підготовку щодо його проведення.

Вони обговорили сьогоднішній стан навчальних програм, розглянули конкретні кроки циклу перепідготовки безробітних за професією, а саме: аналіз ринку праці, навчальних потреб, професії, розробку та локалізацію програм, їх впровадження та відслідковування ефективності.

Працюючи у малих групах, учасники семінару мали можливість порівняти існуючу систему професійного навчання безробітних та запропоновану модель із семи кроків, визначити спільні елементи, сильні та слабкі сторони обох систем.

Обговоривши критерії відбору роботодавців, групи представників Рівненського навчального центру державної служби зайнятості та Квасилівського професійного ліцею склали і запропонували на розгляд учасників семінару перелік великих й малих  підприємств, з якими вони планують співпрацювати для досягнення мети проекту.

У домашнє завдання, яке отримали представники пілотних навчальних закладів, входять розробка анкет для роботодавців з переліком питань, сконцентрованих на професії, конкретних вміннях та навичках, необхідних для успішного працевлаштування безробітних; проведення інтерв’ю з роботодавцями; аналіз результатів анкетування та  визначення спеціалізацій у рамках пріоритетних професій навчальних закладів – „верстатник деревообробних верстатів” та „електрогазозварник”.

Раїса ЛІХАЧОВА,

методист Рівненського навчального центру державної служби зайнятості

 

 

Час в дорогу,час...

 

Усе довшими стають весняні дні, проте все менше часу для роздумів залишається у цьогорічних випускників. Їм доводиться ретельно зважувати усі “за” та “проти”, аби вибрати саме ту професію, до якої лежить душа. Звичайно, від помилок ніхто не застрахований, та все ж, очевидно, нікому із школярів не хочеться починати шлях у доросле життя з фальстарту. Аби цього не сталося, свій досвід і житейську мудрість пропонують юнакам і дівчатам батьки та вчителі. Долучилася до цієї допомоги й служба зайнятості.

Днями Рівненський міський центр зайнятості провів для молоді ярмарок професій та освітніх програм. Запросили на нього випускників 11-х та 9-х класів, роботодавців, соціальних партнерів, представників навчальних закладів. Програма була побудована таким чином, щоб майбутні абітурієнти отримали максимум інформації з перших уст. Бо в цей непростий і вирішальний момент їхнього життя будь-яке спілкування профорієнтаційного характеру має неабияке значення. Це стверджували усі, з ким вдалося поспілкуватися на ярмарку.

Людмила Князь, начальник відділу Рівненського МЦЗ: — Такі ярмарки традиційно проводимо щороку спільно з управлінням освіти. Залучаємо не тільки представників місцевих навчальних закладів, а й з інших областей. Повірте, дуже хочеться, щоб у цих хлопців і дівчат перший крок у професію був успішним. Щиро радітимемо, якщо більшість із них зробить правильний вибір і восени навчатиметься у вузах чи училищах. Для тих же, кому це з якихось причин не вдасться, свої послуги запропонує служба зайнятості, яка має можливість надати молодій людині першу професію. До речі, з початку року у Рівненський міський центр зайнятості звернулося 1440 молодих осіб у пошуку роботи, а всього на обліку у нас таких перебуває майже 3 тисячі. За цей час вдалося працевлаштувати 939 осіб, у тому числі 37 випускників шкіл і ПТУ. Роботодавці, які отримали дотації, взяли на роботу 37 молодих людей, а 15 осіб завдяки одноразовій виплаті допомоги по безробіттю розпочали підприємницьку діяльність. А загалом маємо надію, що чим активніше працюватимемо з випускниками навесні, тим менше їх буде звертатися до нас восени.

Ганна Сайчук і Наталя Калапська свій вибір зробили торік – вони вступили у Рівненський професійний ліцей, обравши професію перукаря. Навчанням задоволені. Успішно освоїли теоретичний курс, готуються до практики. На ярмарку вони не словом, а ділом агітували за свій навчальний заклад, де при бажанні можна здобути цікаву професію сфери побуту.

Одинадцятикласник Ілля Костишин (на фото) мріє стати залізничником. Тому на ярмарку шукав представників Здолбунівського професійного ліцею залізничного транспорту, де  готують машиністів. Хлопець переконаний, що це цікава професія, до того ж завжди актуальна, а значить, потрібна на ринку праці.

Чимало потрібної інформації дізналися учениці ЗОШ №28 Вікторія Свищ та Ганна Петрик з уст методиста-викладача гуманітарного університету Світлани Огородник. Мені ж Світлана Іванівна розповіла, що в університеті надзвичайно серйозно ставляться до профорієнтаційних заходів для молоді. Тут створюють їм такі умови, щоб вони  задовго до вступної кампанії мали змогу ознайомитися з навчальним закладом, більше дізнатися про умови набуття  обраної професії, пройти відповідне тестування. І, звичайно, щороку в університеті розширюється перелік перспективних професій. З’явилася така і в цьому році – логопедія. Про неї Світлана Іванівна окремо розповідала усім, хто звертався до неї за консультацією.

Володимир Симонець представляв на ярмарку Рівненський інститут слов’янознавства, в якому керує центром працевлаштування. Уже 8 років цей центр реально допомагає студентам успішно долати шлях до першого робочого місця. Володимир Олександрович переконаний, що з першого курсу студентам треба не лише давати знання, а й учити навикам пошуку роботи. Між іншим, багатьох випускників цей факт особливо приваблює, бо далеко не в усіх навчальних закладах так серйозно піклуються про працевлаштування студентів.

Людно було й біля стендів Рівненського міського центру зайнятості. На чимало різноманітних запитань довелося відповідати головному спеціалісту Катерині Санжаревській. Скажімо, деякі школярі та їхні батьки були приємно вражені, дізнавшись, що служба зайнятості  не тільки сприяє у пошуку роботи, але й допомагає набути першу професію. На ярмарку спеціалісти служби зайнятості пропонували учням рівненських шкіл пройти профдіагностичне тестування, взяти участь у конкурсі “Вгадай професію”, подивитися парад професій, попрацювати у консультаційних пунктах, особливу увагу звертаючи на робітничі професії, які так потрібні рідному місту.

Тетяна КОЖАН

 

 

Терміново потрібні ... професіонали

 

Рівненський міський центр зайнятості провів ярмарок вакансій

Як завжди на таких ярмарках, “покупців” і “продавців” було чимало. Роботодавці хотіли придбати товар високої якості – професіоналів і сумлінних працівників. А люди, які перебувають у пошуку роботи і завітали на ярмарок якраз для того, щоб цю роботу знайти, насамперед запитували про зарплату. Нерідко інтереси обох сторін збігалися. За результатами ярмарку роботодавці виявили бажання запросити на роботу 206 чоловік.

Судячи з того, що столи роботодавців та стіни навколо були завішані пропозиціями, роботу в Рівному за бажання таки можна знайти. Здебільшого посередником у цьому стає служба зайнятості. У січні-березні 2006 року послугами Рівненського міського центру зайнятості скористалося понад 3,6 тис. незайнятих громадян. Майже 1800 осіб працевлаштовано, 685 пройшли профнавчання. На ярмарку, спостерігаючи за спілкуванням потенційних працівників із роботодавцями, ще раз переконалася, що професійний успіх великою мірою залежить від власних зусиль людини. Це підтвердила і начальник відділу корпоративних клієнтів “Індекс-банку” Тамара Венгер:

— Наш банк  у процесі розвитку, тож постійно з’являються вакансії. Крім того, у нас непогані умови для кадрового росту, отож сумлінні працівники роблять професійну кар’єру. Сьогодні, наприклад, пропонуємо роботу касиру, головному спеціалісту, начальнику відділу фінансового аналізу, заступнику директора по бізнесу. Підходило чимало претендентів, але мало хто розуміє, що робота в банку — це насамперед велика відповідальність, бо маєш справу з великими чужими грошима. Не всі мають із собою підготовлене резюме. Одній дівчині я зробила зауваження: маючи шикарну столичну економічну освіту, вона абсолютно не вміє себе презентувати. Саме через це, очевидно, й не може знайти роботу.

Чимало відвідувачів того дня було у Валентини Гичун, яка працює начальником відділу кадрів підприємства “Лінен Фореве”. Так тепер називається льонокомбінат. Підходили здебільшого колишні працівники, які хочуть повернутися на підприємство. Як, наприклад, Валентина Войтко, яка свого часу 27 років відпрацювала тут. Валентина Гордіївна запропонувала їй роботу у фарбувально-просочувальному цеху.

Два місяці перебуває на обліку в міському центрі зайнятості Інна Гудзало. За професією вона швачка. За цей час їй пропонували кілька варіантів, зокрема й на Рівненській швейній фабриці. Однак умови праці й позмінний графік її не влаштовують. Вирішила  пошукати щось підходяще на ярмарку. А вибирати було із чого.

Знайшла підходящу роботу на ярмарку Віра Холеван. Свого часу працювала ткалею, а нині мешкає в Дядьковичах. Її влаштувала  пропозиція ПП “Арсен”. Заступник директора підприємства Тамара Рибак розповіла, що у них багато вакансій. Багатьох, скажімо, зацікавила вакансія менеджера зі збуту, торгового агента, інженера з охорони праці. Тамара Петрівна не тільки пропонувала контактний телефон, а й терпляче роз’яснювала, яким вимогам повинен відповідати претендент на ту чи іншу посаду.

Багато робітничих вакансій представило приватне мале підприємство “Продекологія”. Інспектор з кадрів Ольга Чеховська поділилася враженнями:

— Люди, які підходять, насамперед запитують про зарплату. А ще цікавляться, як оформляємо на роботу, чи робимо запис у трудову книжку. Я ж намагалася давати детальні відповіді, щоб люди відразу знали, що їм пропонують.

До речі, відвідувачі ярмарку могли також скористатися послугами консультпунктів, отримати кваліфіковані роз’яснення юриста, та інших спеціалістів служби зайнятості.

Тетяна КОЖАН

 

Марафон робітничих професій стартував

 

У лютому в області стартував профорієнтаційний Марафон робітничих професій. Він проходитиме в чотири етапи і присвячений професіям будівництва, сільського господарства, промисловості та сфери послуг. Це новий напрям профорієнтаційної роботи, метою якого є інформування молоді про робітничі професії, які користуються постійним попитом на підприємствах Рівненщини. Серед них: електрогазозварник, столяр, штукатур, токар, тракторист та інші. Марафон є однією з форм співпраці центру зайнятості з навчальними закладами, які пропонують навчання за цими професіями, та з роботодавцями у підборі претендентів на вакантні місця. Як правило, заходи проводитимуться на базі навчальних закладів. У лютому – березні проходив перший етап Марафону, на якому учнівська та безробітна молодь мала можливість отримати інформацію про професії будівництва, зустрітися з представниками будівельних професій, керівниками будівельних організацій, побувати на будівельних майданчиках. Заходи Марафону професій уже пройшли у Здолбунівському, Сарненському, Рівненському, Березнівському, Зарічненському районах та в м. Рівне. Учасниками його уже стало 1082 юнаків та дівчат.

 

Антоніна ЛИСЕНКО,

начальник відділу організації профорієнтації ОЦЗ

 

 

Орієнтуємо на професії сільського господарства

 

Дубенський міськрайонний центр зайнятості провів марафон робітничих професій сільського господарства. У цьому заході взяли участь роботодавці: керівник  СВК ім. Л.Українки  Р. Женевський  та керівник фермерського господарства „Відродження” В. Момотюк, який є лауреатом обласного конкурсу “Кращий роботодавець року”. Учасникам Марафону керівники підприємств розповіли про професії та спеціальності, які потрібні у сільському господарстві, особливості працевлаштування, вимоги до працівників. Заступник начальника управління сільського господарства Дубенської райдержадміністра­ції В. Іщук розповів про перспективи розвитку аграрної галузі у районі. Спеціалісти центру зайнятості надали консультації школярам сільських шкіл  щодо професійного самовизначення, професійної підготовки за професіями для сільського господарства, особливостей працевлаштування у сільській місцевості, можливостей започаткування  власної справи.

Оксана НАРТЮК,

провідний спеціаліст Дубенського МРЦЗ

 

 

Ринок потребує висококваліфікованих робітників

 

На ринку вакансій у Рівненському районі сталися суттєві зміни у попиті робочої сили: ринок “наситився” економістами та юристами і потребує сьогодні інженерно-технічних працівників, висококваліфікованих робітників у галузях будівництва, металообробки, транспорту.

 

Враховуючи це, фахівці Рівненського РЦЗ поставили перед собою завдання оперативно інформувати клієнтів служби про зміни на ринку праці, розповідати їм про нові можливості навчання та працевлаштування за актуальними професіями, сприяти поліпшенню іміджу робітника через знайомство з новими виробничими технологіями, зустрічі з висококваліфікованими працівниками та безпосередньо з роботодавцями. Все це фахівці центру почали реалізовувати у рамках Марафону професій – комплексу семінарів, занять, зустрічей, організованих для безробітних, учнівської молоді, зайнятого населення.

На професіографічну зустріч “Електрогазозварник” запросили досвідчених робітників Миколу Ткачука, Віктора Ходневича, клієнтів служби, які мають теоретичні знання, але їм бракує досвіду роботи, а також громадян без фаху. На зустрічі йшлося про актуальність професії, вимоги, які ставить професія електрогазозварника до людини, можливості працевлаштування. Кожен безробітний розповів про свій досвід та професійні плани на майбутнє. Наслідком такого спілкування стало рішення 3 осіб здобути фах електрогазозварника. А ще троє вирішили підвищити кваліфікаційний розряд, бо, маючи найвищу кваліфікацію, легше влаштуватися на роботу.

Про професії будівельної галузі вела розмову профконсультант Ольга Бернацька і на семінарі для молоді.

До речі, начальник відділу активної підтримки безробітних Олександра Павловська долучала до психологічних знань і спеціалістів центру зайнятості: вони вивчали структуру професіограми, вимоги будівельних професій до людини, переглянули відеофільм про зміст роботи штукатура, лицювальника-плиточника.

Евеліна Іванюк,

провідний спеціаліст Рівненського РЦЗ

 

 

Зеленийтуризм – спроба самозайнятості

 

Зайве говорити, що туристична галузь є важливим чинником стабільного і динамічного розвитку регіонів, збільшення надходжень до місцевого бюджету, вона істотно впливає на стан справ у транспорті, будівництві, торгівлі, зв’язку, сільському господарстві, на виробництво товарів широкого вжитку... Туризм, це теж загальновідомо, сприяє підвищенню зайнятості населення.

У Березнівському районі є всі  передумови для розвитку туристичної галузі. Цьому сприяє і створення у травні 1999 року Надслучанського регіонального ландшафтного парку, відомого чудовими краєвидами, надзвичайно багатим рослинним і тваринним світом, реліктами та ендеміками.

Чого тільки варті мальовничі куточки “Надслучанської Швей­царії”, Березнівського дендропарку, Полянські стави, заказник “Брище”, князівське водосховище, залишки Губківського замку, старовинні православні храми, цікаві геологічні та археологічні знахідки! І це – далеко не повний перелік цікавих місць для туризму.

Багато сіл Березнівщини мають цікаву історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, їм самою природою даровані мальовничі ландшафти, наділені багатими лікувально-рекреаційнимим ресурсами. Зростаючий надлишок робочої сили, що вивільняється із сільськогосподарського виробництва, відсутність потрібних капіталовкладень на створення нових робочих місць, – ось ще причини того, чому в Березнівському районі значна увага приділяється сільському зеленому туризму.

Адже він розширює сферу зайнятості сільського населення, дає селянам додатковий заробіток, розширює можливості зайнятості сільського господаря не тільки у виробничій сфері, але й у сфері обслуговування.

 Перспективними населеними пунктами для розвитку сільського туризму в нашому районі визначені села Маринин, Губків, Соснове, Князівка, Поляни та інші села, де є цікаві місця і люди вже розпочали цю справу.

Хоча розвиток сільського зеленого туризму – справа для нас нова, але вже зроблено і робляться перші реальні кроки. Перш за все узагальнено етнографічний матеріал про осередки народних промислів: чорнодимна кераміка (Березне), бондарство (Поліське, Бронне), ткацтво (Яцьковичі, Губків, Бистричі), різьба по дереву (Бистричі, Губків), лозоплетіння (Зірне, Соснове, Прислучі), вишивка (Соснове, Березне), іконовишивка (Соснове). Усі архітектурні, історичні і культурні пам’ятки внесені в туристичні маршрути району.

Хто “піонери” сільського зеленого туризму? Надають такі послуги власники садиб у селах Маринин та Губків. Анатолій Бурченя пропонує до послуг відпочиваючих весь будинок із зручностями, а Андрій Власюк здає туристам дві кімнати. В Губкові брати Анатолій та Володимир Литвинчуки пропонують для відпочинку туристів свої помешкання. Отримав одноразову виплату допомоги по безробіттю та започаткував власну справу з надання туристичних послуг Віталій Лашта – пропонує відпочиваючим 6 літніх будиночків.

Довідатися про такі послуги можна з буклетів „Приватні садиби с. Маринин” та „Агросадиби с. Губків”. А ще спільно із центром зайнятості проводимо семінари, дні інформування з питань сільського зеленого туризму.

Виготовлена карта-схема „Березнівщина туристична” де нанесено туристичні маршрути, археологічні та історичні пам’ятки. Видано путівник „Мандрівки по Надслучанській Швейцарії”, в якому детально описано три маршрути по цих мальовничих місцях. З метою популяризації туристичного потенціалу району наші представники взяли участь у Всеукраїнській виставці-ярмарку „Українське село запрошує”,  міжнародних виставках „Україна запрошує” та „Україна: подорожі та туризм”.

У базових населених пунктах підібрано координаторів для організації туристичної діяльності в районі, визначено місця для короткочасних зупинок туристично-екскурсійних автобусів, проведено навчальні семінари з організації сільського зеленого туризму.

А в недалекому майбутньому планується створити розгалужену сітку туристичних маршрутів з необхідною інфраструктурою з обслуговування відпочиваючих, груп туристів; відкрити пункти туристичного спорядження; збільшити кількість приватних садиб для прийому туристів та вирішити питання надання вигідних кредитів власникам садиб.

Олег ЗАЙКО,

начальник відділу з питань туризму  Березнівської райдержадміністрації

 

        

 

Розмір допомоги по безробіттю у 2006 році

 

Відповідно до постанови правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття  від 16 лютого 2006 року  №372 підвищений мінімальний розмір допомоги по безробіттю.

Для безробітних, які  є незастрахованими особами, виплати,  передбачені частиною 2 статті 23, статтею 33 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”,  встановлюються  з  1 січня 2006 року  у розмірі  118 грн, з 1 квітня 2006 року – 120 грн, з 1 жовтня 2006 року – 122 гривні.

Для безробітних, які є застрахованими особами, виплати, передбачені частиною 1 статті 23, частиною 1 статті 32 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, які визначаються у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням залежно від страхового стажу, встановлюються  з  1 січня 2006 року  у розмірі   не менше 160 грн, з 1 липня 2006 року – не менше 170 грн, з 1 грудня 2006 року – не менше 180 гривень і не вище за середню заробітну плату, що склалася за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за минулий місяць.

Допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні,  встановлюється з 1 січня 2006 року у розмірі 483 грн, з 1 квітня 2006 року – 496 грн, з 1 жовтня 2006 року – 505 гривень.

 

Відділ доходів та фінансового забезпечення ОЦЗ

 

 

Експозиція служби зайнятості - конкретна допомога молоді в професійному самовизначенні

 

13 та 14 квітня у кінопалаці „Україна” проходила виставка „Освіта. Працевлаштування”, в якій брали участь навчальні заклади, кадрові агенції та роботодавці. Співорганізатором виставки став обласний центр зайнятості.

 

Упродовж роботи виставки було багато відвідувачів у консультпунктах з працевлаштування, професійної орієнтації та профнавчання. Практичні поради та роз’яснення законодавства про зайнятість надавали фахівці-юристи служби зайнятості.

Проводилися також експрес-заняття з написання резюме, якими скористалося 24 молоді відвідувачі виставки.

Найбільш людно було біля тач-скрінів, які інформували про вільні робочі місця та вакантні посади.

Рівненський навчальний центр державної служби зайнятості також був представлений на цій виставці. З метою популяризації серед безробітних, роботодавців та інших учасників виставки освітніх послуг з професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації, навчальним закладом була організована  виставка кваліфікаційних робіт слухачів, презентувались робітничі професії, які користуються попитом на ринку праці.

Завдяки спеціально створеним на виставці робочим місцям кравця, виробника художніх виробів з лози та квіткарки, на яких працювали майстри виробничого навчання та слухачі навчального центру, відвідувачі виставки змогли на власні очі побачити і оцінити  набуття професій і під керівництвом фахівців можна було обрати для себе та вишити будь-який малюнок,  побачити, як з окремих лозин народжуються прекрасні художні вироби та спробувати самим сплести найпростіші з них, помилуватися мистецтвом виготовлення штучних квітів і композицій з них та зробити першу спробу створити квітку власними руками.

Відвідувачі виставки ознайомились також з мультимедійною презентацією навчального центру і взяли з собою буклети про послуги служби зайнятості.

Сподіваємось, що інформація, яку отримали відвідувачі виставки „Освіта. Працевлаштування”, обов’язково їм знадобиться і допоможе прийняти правильні рішення щодо подальших кроків у професійному самовизначенні.

 

 

 

Хто ж він – сьогоднішній пошуковець вакансії?

 

Валентина ВАСИЛЬЄВА,

начальник відділу організації сприяння працевлаштуванню ОЦЗ

– Це вже другий подібний захід, в якому активну участь брали і фахівці обласного центру зайнятості. Великий інтерес у відвідувачів виставки викликав консультпункт із працевлаштування. Цьому сприяли сучасні можливості пошуку роботи, приміром, за допомогою тач-скріну. Хто ж він, сьогоднішній пошуковець вакансії? Підбиваючи підсумки двох днів роботи консультпункту, можна зробити висновок, що це випускники вищих і професійно-технічних навчальних закладів міста. Юнаки та юнки ще до закінчення навчання турбуються про своє майбутнє. Проте можливість знайти роботу за здобутими в навчальному закладі професіями вчителя, психолога, працівника митної служби, дизайнера, перекладача, бібліотекаря, юриста серед вакансій, поданих підприємствами, організаціями та установами міста, дуже невелика.

Молодь, яка закінчує загальноосвітні заклади, теж завбачливо дізнається про своє ймовірне місце роботи ще до моменту здачі вступних іспитів у той чи інший навчальний заклад. Так одна з випускниць школи цікавилася наявністю вакансії провідниці, тому що планує набути саме таку професію.

І ще можна виділити в окрему категорію молодь, яка шукає вакансії для роботи в позанавчальний час. Це  студенти вищих навчальних закладів, учні шкіл. Молодь хоче працювати, хоче сама заробляти гроші.

А загалом до консультпункту з працевлаштування упродовж роботи виставки звернулося майже 1200 відвідувачів, серед яких 80 відсотків — молодь. Надіємося, що наші практичні поради допоможуть їм у професійному становленні.

Леся Парчук,

головний спеціаліст відділу організації профорієнтації ОЦЗ:

– Нині усе більше молодих людей свідомо підходять до питань вибору професії. Вони знають, що здійснити цей відповідальний крок треба, враховуючи свої нахили та здібності, особисті та громадські інтереси. Від цього залежатиме і успішність навчання за обраним фахом, й ефективність подальшої роботи. На виставці ми надавали інформацію про світ професій, зокрема, про ті, які користуються попитом на ринку праці, консультації про можливі шляхи здобуття професії, умови вступу і навчання у навчальних закладах. Тих, хто прийшов на виставку з метою пошуку роботи, цікавило також, як правильно написати резюме. Реальний досвід підтверджує, що в процесі пошуку роботи за допомогою резюме можна успішно рекламувати свої знання, вміння, навички, досвід роботи та кращі риси характеру. Тому охочих скласти власне резюме було досить багато. Усі вони мали змогу отримати консультації  в інтерактивному консультпункті з написання резюме.

 

 

Інваліди теж хочуть працювати

Протягом 2005 року в пошуках роботи у центри зайнятості області звернулося 253 осіб з обмеженими можливостями. Їм надавалися різноманітні консультаційні послуги, а 110 було працевлаштовано.

Звичайно, якщо дозволяє здоров’я. Таку можливість суспільство зобов’язане їм надати. Адже для багатьох робота – це те, що повертає до життя, робить соціально активним, рятує від депресії, дарує радість спілкування. Проблемами інвалідів переймається і служба зайнятості. До того ж нещодавно прийняті відповідні зміни до законодавства. Хоча й раніше центри зайнятості опікувалася людьми з обмеженими фізичними можливостями. Протягом минулого року, скажімо, до обласної служби зайнятості звернулося 253 таких осіб, 110 із них працевлаштовано на конкретні робочі місця. Спільно з обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів для них проводилися ярмарки вакансій, після яких більш як 20 чоловік з обмеженими фізичними можливостями знайшли роботу. У грудні минулого року проведено інформаційно-просвітницький захід “День зайнятості”, на якому 14 інвалідів пройшли експрес-діагностику з метою подальшого професійного визначення, а також отримали рекомендації стосовно наявних вакансій, потреб ринку праці, пошуку роботи. Центри зайнятості  надають особам з обмеженими фізичними можливостями індивідуальні профінформаційні консультації, залучають їх до групових та масових заходів.

Чимало уваги їм приділили й під час ярмарку вакансій, який нещодавно провів Рівненський міський центр зайнятості. З-поміж більш як тисячі представлених вакансій 70 були розраховані на інвалідів. І вони це оцінили. Наприклад, Іван Озарчук. Він інвалід другої групи, навчається на 5-у курсі в одному з рівненських вузів. Хлопець  вирішив заздалегідь подбати про своє майбутнє працевлаштування. Він серйозно вивчав і переписував вакансії, вибирав ті, які підходили йому за станом здоров’я.

Віра Вакула, яка перебуває на обліку  в центрі зайнятості, одержала вичерпну інформацію від начальника відділу активної підтримки безробітних Людмили Князь. Жінка  має проблеми з хребтом, отож шукає відповідну роботу. А інваліду Олегу Косенчуку Людмила Василівна детально пояснила, де і на яких умовах можна вивчитися на оператора комп’ютерного набору.

Як стверджують у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, за 5 останніх років на підприємствах області було працевлаштовано 1514 неповносправних громадян. У роботодавців, які брали участь у ярмарку, поцікавилася, як виконують Закон “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. Начальник відділу кадрів Національного університету водного господарства та природокористування Юрій Зимка розповів, що вони забезпечили роботою 65 інвалідів, які працюють у бібліотеці, на інженерних посадах, столярами та двірниками, тобто там, де дозволяє здоров’я.

З розумінням ставляться до працевлаштування людей з обмеженими можливостями на приватному підприємстві “Арсен”. Як повідомила заступник директора  Тамара Рибак, вони взяли на роботу 6 осіб.  На підприємстві “Лінен Фореве” працює 20 інвалідів.

На ярмарку чимало відвідувачів побували у консультаційних пунктах управління праці та соціального захисту населення, обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, з питань надання соціальних послуг служби зайнятості, організації профнавчання, громадських та сезонних робіт, одержали юридичні роз’яснення. Начальник відділу міського управління праці та соціального захисту населення Олена Петрик розповіла, що вони тісно співпрацюють з міським центром зайнятості, постійно обмінюються інформацією. Кожна людина, яка виявляє бажання працювати, направляється в центр зайнятості, де її обов’язково вислухають, дадуть слушну пораду, запропонують своє сприяння.

– От і сьогодні, – поділилася враженнями Олена Леонідівна, – підходили люди, цікавилися можливостями навчання, набуття нової професії. І ми з ними попрацювали, і спеціалісти служби зайнятості. Сподіваюся,  зуміли їм допомогти.

Неабияк сприяє соціальному захисту громадян з обмеженими фізичними можливостями й укладена торік чотиристороння угода про співробітництво між обласним центром зайнятості, головним управлінням праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та обласним центром соціальної, медичної, професійної реабілітації інвалідів та інших найбільш незахищених верств населення.

Оксана  ТКАЧУК