20 жовтня 2014
На головну Що нового? Карта сайту Державний центр зайнятості Робота в Україні
Веб-сайти РегЦЗ
Пошук
по цьому порталу
по мережі сайтів
Розширений пошук




Головна » Прес-центр » Газета "Вісник СЗ"

Газета "Вісник СЗ" №7 (185), липень 2008 р.
 
19.08.2008  |  Відділ інформації та зв'язків з громадськістю версія для друку
Газета "Вісник СЗ" №7 (185), липень 2008 р.

Вийшов з друку черговий номер інформаційно-довідкової газети Рівненського обласного центру зайнятості “Вісник СЗ”

 

“Купити” робоче місце можна було на міжрегіональному ярмарку вакансій у Млинові

Сільське безробіття прогресує: на 500 вакансій у селах області – 8 тисяч претендентів. У відповідь працівники служби зайнятості та  влада на місцях об’єднують зусилля, аби оперативно реагувати на ситуацію, що склалася, і таки знаходять нестандартні шляхи працевлаштування селян. Це довели нещодавно у Млинові, де пройшов районний День служби зайнятості.

Розпочався він приємною подією – урочистим відкриттям нового, обладнаного відповідно до сучасних технологічних вимог приміщення районного центру зайнятості. Перерізаючи символічну стрічку, голова райдержадміністрації Володимир Кислюк підкреслив,  що Млинів не тільки прикрасився ще однією новобудовою, а й отримав справжній центр праці, де кожного відвідувача готові почути і кожному готові допомогти.

Роботи у спеціалістів районного центру зайнятості таки не бракує. Нині тут на обліку перебуває понад 1800 чоловік. Протягом  січня-червня 566 вдалося  працевлаштувати.

– Людині із села знайти роботу сьогодні проблематично, –  стверджує директор обласного центру зайнятості Іван Ткачук. – Хоч, здавалося б, село і безробіття – поняття несумісні. Однак маємо те, що маємо. І якщо немає роботи на селі, то треба возити людей туди, де вона є, – у міста. І не просто возити, а ще й створювати для них відповідні умови, щоб ця робота була привабливою і добре оплачувалася. Про це повинні подбати роботодавці. Вони вже нині гостро відчувають нестачу кадрів, особливо кваліфікованих. Якщо сидітимемо склавши руки, то ситуація вийде з-під контролю, і ми втратимо свій трудовий потенціал. Тому в рамках Дня служби зайнятості у Млинові проводимо міжрегіональний ярмарок  вакансій, на який запросили місцевих і волинських роботодавців. Щоб люди поспілкувалися, з перших уст почули, хто що пропонує, яку зарплату обіцяє, який соціальний пакет гарантує. Завдання служби зайнятості полягає в тому, аби якомога частіше зводити докупи роботодавців і тих, хто шукає роботу, – нехай зустрічаються і домовляються.

Міжрегіональний ярмарок вакансій у Млинові проходив під девізом «Любіть свій край – працюйте в Україні». І ще раз переконалася, що нині гріх скаржитись на брак роботи. Бо чимало вакансій представили місцеві роботодавці, ще більше – волинські. Сусіди активно агітували млинівських селян їхати на роботу в Луцьк. Серед вагомих аргументів – висока зарплата, безплатне навчання, перспектива професійного росту, серйозні соціальні гарантії, безплатний підвіз на роботу і додому.

Директор Волинського обласного центру зайнятості Раїса Кучмук переконана, що праця не має кордонів, людей не можна обмежувати адміністративними рамками. Вони працюють там, де більше платять і де кращі умови. На жаль, чимало наших земляків змушені шукати цього за кордоном. Натомість українські роботодавці мають проблеми з кадрами.

  Служба зайнятості як оператор на ринку праці повинна інформувати людей, де є робота, –  переконана Раїса Євгенівна. – А люди самі вирішать – підходить вона їм чи ні. Думаю, що сьогодні 40-100 кілометрів – це не відстань, якщо робота того варта. Треба лише позбутися стереотипів і не боятися ризикувати. А ще налаштуватися на процес постійного навчання. Тим паче що служба зайнятості готова в цьому посприяти і роботодавцям, і безробітним, допомогти кожному безкоштовно опанувати будь-яку професію, що дає шанс працевлаштуватися.

Готові вчити потрібним професіям за свої кошти і самі роботодавці. Скажімо, представник ВАТ «Луцький автомобільний завод» пропонував усім бажаючим безпосередньо в навчальному центрі підприємства набути професію слюсаря. Фахівець з питань зайнятості Світлана Гураль запрошувала на роботу в ТзОВ «Кромберг енд Шуберт», що в селі Рованці Луцького району. Це нове сучасне підприємство, на якому виготовляється електропроводка до автомобілів. Заводською маршруткою людей із Млинова возять на роботу і доставляють назад. Робота офіційна і добре оплачувана. Високу зарплату – від 2 до 5 тисяч гривень – обіцяють й у Луцькій ПМК-20.

Ті ж відвідувачі ярмарку, які не готові або не мають змоги їздити в сусідню область, прямували до  столів місцевих роботодавців, де також було чимало привабливих пропозицій. Скажімо, директор Млинівського виробничо-торгового підприємства Марія Савран запрошувала продавців, вантажників, барменів.  Вона – давній соціальний партнер служби зайнятості, охоче бере людей на дотаційні робочі місця. Торік таких у неї працювало шестеро, нині – троє. Вакансії на підприємстві є постійно, адже розширюється мережа сільських магазинів. Тим, хто бажає здобути відповідну освіту, дають направлення на навчання.

Звісно, поцікавилися думкою й тих, для кого, власне, й організували ярмарок. Не приховували свого задоволення Василь Холод із села Городниця та Олександр Волков з Ялович. Задоволені спілкуванням із представниками ВАТ «Гнідавський цукровий завод», вони вирішили скористатися їхньою пропозицією.  Пощастило також Олегові Драганчуку з Довгошиїв. За професією він тракторист, але останні 4 місяці перебував на обліку в центрі зайнятості. Безпосередньо під час ярмарку йому виписали направлення на роботу в фермерське господарство “АКО”, що в селі Острожець Млинівського району. Павло Свердлик із села Пісників вирішив скористатися своїм шансом у Луцьку на підприємстві “Західпромбуд”, де йому запропонували не лише роботу, а й місце в гуртожитку.

У той день учасники ярмарку мали змогу не тільки поспілкуватися з роботодавцями, а й відвідати консультпункти служби зайнятості з працевлаштування, питань чинного законодавства, для осіб з обмеженими фізичними можливостями, дізнатися про послуги Рівненського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, відвідати інформаційні семінари для батьків та молоді, навчитися писати резюме та пройти профдіагностику, пошукати роботу на інтернет-порталі “Труд”. Тож загалом ярмарок вакансій перетворився на креативний захід, на якому кожен отримав максимум уваги  та інформації.

Тетяна КОЖАН

 

 

Якщо спільно не подолаємо кадрову проблему, то завтра нікому буде працювати

Рівень безробіття у нас знижується, але це не дає можливості заспокоїтися, бо є окрема категорія людей, які не хочуть працювати. Керівники підприємств, в тому числі і потужних, скаржаться, що люди приходять, аби просто зробити відписку, що для них немає роботи. А якщо їм роботу пропонують, то все одно говорять: я працювати не буду. Тому, якщо ми не подолаємо цю проблему, то завтра буде нікому працювати.

За всіма напрямами роботи центру зайнятості за підсумками 6 місяців завдання Програми зайнятості виконані. Однак не про досягнення сьогодні мова. Хоча протягом півріччя в районі створено 354 нових робочих місця, є актуальною проблема сільського безробіття. П’ять шостих із числа громадян, зареєстрованих у службі зайнятості, є мешканцями села. Тому важливим є створення робочих місць у селах через комплексний багатогалузевий розвиток сільськогосподарського виробництва та сфери послуг.

У нас є значні невикористані можливості й для розвитку великого і середнього бізнесу. Про це свідчить переважання кількості новостворених місць фізичними особами (62%) над юридичними.

На сьогодні за наявності 78 вакансій зареєстровано в центрі зайнятості 949 безробітних. Здавалося б, хіба складно з 12 чоловік на одне робоче місце підібрати працівника для направлення на роботу? На жаль, так. І причиною цього є відсутність відповідної кваліфікації, транспортна віддаленість (потрібен, наприклад, працівник у Бугрині, а є такий в Садовому).Одним із важливих стримуючих факторів є ситуація з оплатою праці. Конституція України гарантує кожній людині право на працю. Але люди хочуть мати гідну оплату за свою роботу. Тому нерідко вакансії, які є в нашому районі, через мінімальну заробітну плату не приваблюють безробітних. А таких вільних робочих місць серед пропонованих роботодавцями – понад 70 відсотків. І доки збережеться такий рівень зарплат, ситуація з нестачею робочої сили не зміниться. Є підприємства, є робочі місця, а люди знову йдуть в службу зайнятості, щоб отримувати допомогу по безробіттю. Отже, не безробіття як таке сьогодні є проблемою, а низька оплата праці.

Власне, що там говорити, вже давно в цивілізованому світі кваліфіковані робітники, які працюють майстерно, мають високі заробітки. Тому важливо, щоб керівники підприємств показували молоді, що вони цінують висококваліфікованих спеціалістів, як це роблять у нас такі підприємства як ТзОВ СГП ім. Воловикова, ПП «Овас-Цукор». Можливо, тоді думка про престиж професії зміниться. Це ніяк не означає, що не потрібно здобувати вищу освіту, а йти в ПТУ. Адже практика доводить, що за кордоном, та й вже у багатьох містах України на виробничих рядових посадах працюють люди з вищою технічною освітою. І підприємству добре, бо спеціаліст обізнаний, і працівнику не соромно – бо його праця належно оцінена.

Проте у багатьох громадян викривлене уявлення про те, яка робота добра. Батьки «купують» дітям модні дипломи, а потім «купують» роботу. Але у молодої людини і душа не лежить до цієї роботи, і «куплена» кваліфікація не відповідає вимогам роботодавця. Тому досить часто з цієї причини випускники поповнюють число безробітних. Щоб зрушити проблему з місця, центр зайнятості надає пріоритет працевлаштуванню випускників, які мають робітничі професії. Для цього є можливість надати дотацію, навіть на забезпечення першим робочим місцем, тобто служба зайнятості компенсує для роботодавця заробітну плату працівнику впродовж першого року його роботи.

Питання збалансованості попиту та пропозиції робочої сили потрібно вирішувати на державному рівні, обов’язково враховуючи стан ситуації на ринку праці, адже одній службі зайнятості з цим не справитись.

Якщо взяти наш район, то нестача кваліфікованих кадрів характерна для багатьох професій. Найбільший попит на ринку праці мають програмісти, юристи, бухгалтери (але тільки високої кваліфікації), спеціалісти сільського господарства. Значна кількість підприємств і підприємців відчуває гостру потребу в кваліфікованих робітниках саме за професіями виробництва. Не вистачає водіїв, трактористів, тваринників, продавців. Багато заявок надходить сьогодні від працедавців на електрозварників, слюсарів, токарів, столярів, висококваліфікованих робітників на будівництві.

Тому з метою задоволення потреб роботодавців, визначення перспективної потреби у працівниках в розрізі професій та спеціальностей районною службою зайнятості укладено минулоріч 48 договорів на співпрацю на 2007-2010 роки з ринкоутворюючими підприємствами. На основі них розроблена програма організації професійного навчання безробітних, зокрема, і за індивідуальною формою на замовлення роботодавців, запроваджено стажування безробітних на робочих місцях.

Проблемою є і те, що навчання в багатьох професійно-технічних училищах проводиться на застарілій матеріально-технічній базі. Хто допустить випускника, який вчився на латаному-перелатаному комбайні їздити на новому, який коштує близько мільйона? От і доводиться вчитися, щоб мати відповідну кваліфікацію.

Але найстрашнішим є те, що багато людей відвикли працювати. Тому хочу ще раз наголосити: служба зайнятості не для того, щоб тут «стояти», як це можна нерідко почути, коли запитуємо про мету відвідання центру, а для пошуку роботи. Кожен десятий безробітний перебуває на обліку понад рік. Це вже є проблемою. У центрі зайнятості проводяться навіть семінари з відновлення мотивації до праці. А все це наслідки вище перерахованих причин. У нас вже назріла кадрова криза. Тому варто прилучитися до вирішення цієї проблеми в комплексі і роботодавцям, і чиновникам, і освітянам, бо все починається ще зі шкільної парти.

Петро Зубкевич,

директор Гощанського районного центру зайнятості

 

 

Нові технології пошуку роботи та підбору працівників впроваджено у центрах зайнятості

Обласний центр зайнятості провів для представників всеукраїнських та регіональних засобів масової інформації прес-тур “Новітні технології державної служби зайнятості для допомоги у працевлаштуванні”. На прикладі роботи Рівненського районного центру зайнятості журналістам презентували найсучасніші інформаційні технології, які допомагають шукачам роботи знайти місце праці, а роботодавцям – підібрати потрібний персонал.

 

Долаємо інформаційну нерівність

Підвищити оперативність своєї роботи відповідно до вимог часу прагне державна служба зайнятості. Як інноваційна структура вона взяла на озброєння новітні технологічні досягнення, завдяки чому виробила Єдину технологію обслуговування незайнятого населення. В арсеналі центрів зайнятості вже працюють новітні технології пошуку роботи, які дозволяють людині активізувати власні зусилля і з більшою відповідальністю взятися за влаштування свого професійного життя. Адже тепер до послуг відвідувачів центрів зайнятості – широке коло інформації, з якої ініціативна людина може обрати для себе найбільш підходящу вакансію. До того ж, доступ до новітніх технологій тепер однаковий у мешканців як міст, так і провінції.

Доторкнись і дізнайся

Унікальна технологія “Touch Screen” (тач-скрін) стала зручним способом пошуку роботи для відвідувачів центрів зайнятості на Рівненщині. Сенсорний екран дозволяє самостійно (а в разі потреби – з допомогою спеціаліста) здійснювати пошук вакансій, отримувати консультації з питань профорієнтації, профнавчання, громадських чи сезонних робіт, входячи в базу даних центру зайнятості.

Тач-скріни розташовані в кожному базовому центрі зайнятості. Вони прості та доступні у використанні. За схожістю їх часто називають банкоматами вакансій. І справді, процедура отримання даних про вакансії тут нагадує роботу з банкоматом. За допомогою сенсорних (таких, що реагують на дотик) кнопок на екрані користувач вводить параметри пошуку, а дані про підхожу вакансію банкомат йому видає у вигляді чека – папірця, на якому є телефон і координати роботодавця. З центру зайнятості можна зробити дзвінок і домовитися про зустріч чи обговорити певні деталі з потенційним роботодавцем.

Технологія “Touch Screen” стане у пригоді й роботодавцю – можна ознайомитися з професійно-кваліфікаційним складом шукачів роботи, знайти інформацію про всі види послуг, оперативно отримати консультації.

Отримай роботу автоматично

Мрія про те, що робота сама ходитиме за людьми, нарешті здійснилася. Бо тепер безробітний може тільки один раз надати інформацію про себе у базу даних центру зайнятості та отримати телефонний дзвінок про місце праці додому. Вакансію йому автоматично підбере комп’ютер і подзвонить: “Повідомляємо, що вам підібрана робота”. І запросить прийти до центру зайнятості чи, приміром, на ярмарок вакансій.

– Маємо цілу систему звукових файлів, які озвучують те чи інше повідомлення, – розповів директор Рівненського районного центру зайнятості Петро Левчук. – Інформація повторюється двічі, щоб можна було все чітко почути і запам’ятати. Така система автододзвону економить час спеціаліста служби зайнятості. Особливо коли за списком треба запросити сотні осіб на ярмарок вакансій – комп’ютер це зробить значно швидше. “Автоматичний підбір вакансій” дозволяє оперативніше вирішувати питання працевлаштування – як для клієнта центра зайнятості, так і для роботодавця.

Вакансія підбирається для клієнтів служби зайнятості в єдиній інформаційно-аналітичній системі. Результати автопідбору спеціаліст із працевлаштування може переглянути за допомогою спеціальної функції програми. Після цього він приймає рішення про форму інформування особи щодо підібраної вакансії. Трапляється, що одна й та ж вакансія підходить кільком людям. В такому випадку за згодою роботодавця проводиться міні-ярмарок, де й приймається остаточне рішення.

Віддалений пошук

“Рівненська область завжди вважалася трудонадлишковою, тому чимало людей звідси прагнули знайти роботу в інших регіонах. Щороку таких бажаючих знаходиться до 2,5 тисячі осіб, – говорить заступник директора обласного центру зайнятості Тетяна Новорок.    

– Щоб полегшити їм працевлаштування, служба зайнятості запровадила нову послугу – “Віддалений пошук вакансій”. Скористатися нею можуть і ті, хто згідний на виїзд з області, і ті, хто може працювати в межах регіону, але, приміром, в сусідньому районі”.

Наприклад, Роман Огороднік тимчасово безробітний водій. Сам він із Рівненського району, але згідний працювати і в місті Рівному, і в інших ближніх районах. За допомогою “Віддаленого пошуку вакансій” спеціаліст центру зайнятості може показати Романові список усіх подібних вакансій по області. Навіть зважаючи на те, що клієнт запросив досить високу зарплату – 1200 гривень, для нього знайшлося більш як 100 вакансій.

А якби пан Роман вирішив би змінити місце проживання, чи, як кажуть, поїхати на заробітки, по Україні на його запит знайдено понад 2 тисячі вакансій. Тож без роботи пан Роман не сидітиме. Залишилося тільки зробити вибір – оскільки завдяки “Віддаленому пошуку” горизонти потенційного працевлаштування значно розширюються. І при цьому таке працевлаштування – офіційне.

Допоможе мобілка

Є в служби зайнятості й така послуга, якою можуть користуватися навіть ті, хто працює, але бажає змінити роботу, чи студенти. Йдеться про мобільний сервіс “Пошук роботи”. Основна мета послуги – оперативно інформувати всіх, кому потрібна робота, через популярні мобільні сервіси.

Підбір роботи здійснюється в єдиній загальнодержавній базі вакансій служби зайнятості. Скористатися мобільною послугою дуже просто. Можна відправити смс-повідомлення на номер 730 з короткими даними про свій запит (вказується місто і бажана посада) чи зателефонувати на цей номер з мобільного й отримати дані про вакансії в оператора.

Послуга є абсолютно безплатною, адже всі витрати оплачує Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Шукаєш труд – а він тут

Саме під таким гаслом працює інтернет-портал “Труд”, на якому можна ознайомитися з найбільшою загальнодержавною базою вакансій. Портал стане в пригоді і безробітному, і роботодавцеві, і просто будь-кому, хто цікавиться ситуацією на ринку праці.

Основне завдання порталу “Труд” – зрівняти можливості шукачів роботи великих міст і провінції. Бо тепер доступ до інтернету можна знайти скрізь – а отже кожен охочий має доступ до інформації про вакансії, потенційних роботодавців, особливості виробничих процесів, рекомендації і поради з вибору професії і напряму навчання.

Побувати на порталі можна, користуючись комп’ютером вільного доступу, який є в кожному базовому центрі зайнятості. Там є вихід в Інтернет, вакансії можна шукати самому чи з допомогою спеціаліста. У Рівненському районному центрі зайнятості студентка Надія Синьова скористалася доступом до порталу “Труд” і розмістила там своє резюме. Тепер про те, що вона як інженер водного господарства шукає в найближчому майбутньому роботу, можуть дізнатись усі бажаючі роботодавці в Україні. А вона має певність, що ще до закінчення вузу познайомиться з потенційним працедавцем і буде впевнена в своєму майбутньому.

Є в порталу “Труд” і важлива соціальна місія. Він розширює базу легальних роботодавців, а отже дає безробітним більше шансів знайти роботу з пакетом соціальних гарантій. Доступ до порталу необмежений, а тому користуватися ним можуть і ті, хто з тих чи інших причин не має реєстрації в службі зайнятості.

Безробіття – явище тимчасове

Так стверджують у Рівненському центрі професійно-технічної освіти державної служби зайнятості. Тут готують кваліфікованих робітників за 33 професіями, допомагаючи людям перекваліфіковуватися відповідно до потреб ринку праці. Адже система підготовки в центрі орієнтована на найшвидше працевлаштування.

Як наголосив директор центру Олександр Калюх, слухачі тут не тільки отримують професію, а й підвищують кваліфікацію. Працевлаштування ж відбувається завдяки ефективній співпраці з роботодавцями. Є в центрі і спеціалізовані курси – техніка пошуку роботи, основи законодавства про працю. Слухачі мають доступ до тач-скріну, інтернет-центру. В результаті – ефективність закріплення навчених у центрі кадрів на робочих місцях досягає 80 відсотків.

А все тому, що тут сучасні методи навчання, обладнання. Наприклад, деревообробний верстат для навчання столярів коштує 40 тисяч доларів, куплений він у рамках українсько-канадського освітнього проекту. За робітниками, які уміють працювати на сучасному устаткуванні, – черга роботодавців. Практичні знання отримують швачки, кравці, касири та інші вихованці центру. Безробітні, які бажають відкрити власну справу, можуть отримати необхідні знання у навчально-діловому центрі. За 11 років роботи центру освітніми послугами тут скористалися понад 23 тисячі слухачів з числа безробітних. Нині вони успішно працюють.

Ольга КОРНІЙЧУК

 

Думки з приводу

 

Іван Ткачук, директор обласного центру зайнятості:

– Ситуація змінюється, зростає кількість людей, що працюють у виробничій сфері, де створюються нові робочі місця. Зростає і рівень зайнятості. Є в цьому й заслуга навчального центру. Висококваліфікованих випускників тут роботодавці відразу забирають на роботу. Але є ризик, що ці люди зі знаннями поїдуть за кордон, коли не буде відповідного зростання зарплати. І це вже проблема державної політики, законодавства. Ми ж свою роботу виконуємо. Маємо непогані результати – дали поштовх до налагодження вахтового методу роботи в області. Виношуємо ідею навчання готельних працівників та кухарів, відродження європейської кулінарної спадщини. Бо ж у нас, на жаль, забувають, як готувати їжу з натуральних інгредієнтів. І таке вміння нам дуже пригодиться, хоча б і під час Євро-2012, коли в країну приїде чимало туристів. Це буде додаткове поле для праці. А треба пам’ятати: лише працею людина може забезпечити собі гідне життя.

 

Тетяна НОВОРОК, заступник директора ОЦЗ:

– Триває розробка профорієнтаційних терміналів для школярів, які теж використовуватимуть ресурси порталу “Труд”. До першого січня тисячу таких терміналів встановлять у школах країни, у тому числі й у Рівному та районах області. За півтора року такою технологією будуть охоплені всі школи. Бо ж тепер усе гостріше постає кадрове питання. Вакансій же нині в області – понад 5 тисяч. Треба шукати людей, які їх зможуть заповнити. А ще – адаптувати молодь до реалій сучасного ринку праці.

 

Ольга Токова, начальник відділу інформації та зв’язків з громадськістю ОЦЗ:

– Такою позицією в інтернет-мережі служба зайнятості викорінює інформаційну нерівність регіонів. Центр зайнятості перетворюється на центр інформації. Завдяки його діяльності робота буде ходити за людиною, шукати потрібного працівника. На порталі, окрім вакансій, є чимало корисної інформації – словник-довідник професій, тести на виявлення професійних нахилів. Отож запрошуємо і шукачів роботи, і роботодавців скористатися порталом “Труд” – WWW.TRUD.GOV.UA

 

 

У пошуку роботи допомагає інформаційний центр

Ще не так давно слухачі центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості шукали роботу традиційно: уважно слідкували за пресою, робили газетні вирізки оголошень, посилали роботодавцям свої резюме і... набиралися терпіння. Однак ефективність пошуку роботи слухачів значно зросла, коли у навчальному закладі був створений інформаційний центр.

Серед послуг, які тут пропонуються, – пошук роботи за допомогою мережі Інтернет. Адже не секрет, що той, хто активно використовує можливості всесвітньої “павутини”, отримує додаткові переваги в конкурентній боротьбі на ринку праці. Використання Інтернету реальне і доступне всім слухачам центру, які шукають роботу. Такі послуги – велика зручність: сідаєш за комп’ютер (а їх в інформаційному центрі аж 15), і друкуєш назву категорії професійної діяльності, яка тебе цікавить. Потім вибираєш свою професію, натискаєш клавішу, надсилаєш запит і... через лічені секунди на екрані з’являється список вакансій.

Але для успішного пошуку роботи в Інтернеті потрібні вміння та навички. В їх отриманні слухачам допомагають спеціалісти центру. Для відвідувачів підготовлені переліки сайтів з працевлаштування, адрес та телефонів регіональних центрів зайнятості України. Найбільш популярними серед відвідувачів інформаційного центру є інтернет-портал дер­жав­ної служби зайнятості України (www.dcz.gov.ua ) та інтернет-портал „Труд” (www.trud.gov.ua), які мають найбільшу базу даних про вакансії в Україні.

Для пошуку роботи не тільки на Рівненщині, а й в усіх регіонах України, слухачі також можуть скористатися тач-скріном, своєрідним «банкоматом» вакансій.

Крім того, в центрі слухачам надають допомогу в підготовці резюме, його друці, надсиланні електронною поштою на адресу потенційного роботодавця чи розміщенні в Інтернеті, а також допомагають визначити професійну придатність до певного виду діяльності. Для цього тут підібрані комп’ютерні варіанти профорієнтаційних тестів. За їх допомогою можна отримати інформацію про напрямки вдосконалення своїх особистісних якостей відповідно до вимог набутих професій.

Послугами інформаційного центру користуються і роботодавці, які підбирають кваліфікований персонал. Для них постійно розміщується інформація про професії, за якими проводиться навчання в центрі професійно-технічної освіти, проходження виробничої практики, терміни проведення кваліфікаційних іспитів, навчальні плани та програми з кваліфікаційними характеристиками.

Інформаційний центр працює щоденно з 16.00 до 17.00, вихідні –

субота і неділя.

Запрошуємо скористатися послугами центру професійно-технічної освіти та його інформаційного центру всіх тих, хто шукає роботу та персонал. Ваші шанси суттєво підвищаться.

Антоніна ЛИСЕНКО

Звертайтеся за адресою:

м. Рівне, вул. Пирогова, 8

Тел./факс (0362) 68-37-95,

68-37-8; e-mail: ncdcz@ncdcz.ukrwest.net

 

 

Вдосконалюють знання під час виробничої практики майбутні закрійники

Слухачі групи закрійників центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості розпочали виробничу практику в шести ательє Рівного – „Шарм”, ”Люміварі”, „Мрія” та інших. Під час практики вони повинні закріпити теоретичні знання та набути практичних навичок, в тому числі й роботи з клієнтами. Зокрема, Ірина Руденко самостійно виконує замовлення. Її роботу позитивно оцінює керівник, тож має надію, що залишиться в колективі на постійну роботу. Після закінчення виробничої практики та навчання Жанна Мартинюк планує відкрити власну справу і вже сьогодні займається підбором майбутніх працівників. Щиро бажаємо їм та усім іншим слухачам успіхів в цікавій та потрібній людям роботі.

Оксана МирончУк,

майстер виробничого навчання

 

Враженнями про свою виробничу практику поділилися Ірина Руденко та Жанна Мартинюк.

 

Ірина Руденко:

Після закінчення Рівненського технікуму технологій та дизайну я довго не могла знайти роботу. Звернулася за допомогою у Рівненський міський центр зайнятості. Після отримання професії пройшов тривалий час, і я прийняла рішення поновити свої знання. Розпочала навчання на курсах закрійників у центрі професійно-технічної освіти державної служби зайнятості. Під час навчання я розширила свої базові знання, ознайомилась з новітнім швейним обладнанням, освоїла роботу на комп’ютерній швейній машині.

Тепер проходжу практику у приватного підприємця Н.І.Самчук. Завдання намагаюсь виконувати сумлінно і відповідально, стараюсь приходити на виробниче навчання з гарним настроєм. Я часто звертаюсь до свого конспекту, щоб закріпити знання на практиці. Мені подобається творча атмосфера в колективі, добре ставлення працівників до своїх клієнтів.

 

Жанна Мартинюк:

         За допомогою центру професійно-технічної освіти я здобула професію кравця. У ході навчання проходила виробничу практику в ательє „Шарм”. І потім залишилась там працювати. Сьогодні я підвищую свою кваліфікацію і стану закрійником. Виробничу практику знову проходжу в ательє „Шарм”. Навчилася виготовляти жіночий легкий та вишуканий вечірній одяг, вмію виготовляти складні за конструкцією жіночі та чоловічі костюми, пальта та дублянки.

 

 

Сплануй свій успіх

Триває прийом заявок на участь в обласному конкурсі бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді. Конкурс проводиться вже вдесяте і свого часу дав путівку в життя багатьом успішним бізнесменам. Головне, переконують організатори, щоб молодь не боялася показувати свої ідеї, прагнула їх втілити. Адже не тільки перемога – навіть сама участь в конкурсі, який курують компетентні особи, може стати добрим початком вдалої власної справи.

– Десята річниця конкурсу бізнес-планів свідчить про те, що це вже добра традиція, – сказав голова представництва Держкомпідприємництва України в Рівненській області Микола Тарасюк. – За цей час бізнес-середовище області значно омолодилося. Конкурс сприятиме також розвитку інфраструктури на селі, оскільки це його пріоритетне завдання. Адже, наприклад, навіть придорожній сервіс у районах у нас ще не досить розвинутий. А наближається Євро-2012, до якого ми маємо підготувати гідну зустріч туристам. І молодь це може зробити. Треба тільки, щоб вона не боялася йти на конкурс.

Переможцям, яких визначить експертна комісія, буде запропонована фінансова підтримка. Не залишаться без уваги й ті, чиї ідеї сподобаються партнерам конкурсу – представникам провідних компаній області. Серед них і група компаній “Land West Company”. Ця агрокорпорація шукає молодих талановитих людей, які можуть працювати з точним землеробством, менеджментом галузі, інформаційними технологіями. Якщо сподобається ініціативність конкурсанта, йому запропонують роботу.

– Ми готові підтримати міні-лідерів, які прагнуть працювати на своє зростання, – додала Наталія Белеля з компанії “Універсальна”, яка теж підтримує ідею проведення конкурсу.

Нагадаємо, що конкурс проводиться у двох номінаціях – “виробництво, сфера послуг і торгівля” та “соціальний проект”. Учасник повинен викласти свою ідею в бізнес-плані, економічно її обгрунтувати, показати перспективу створення нових робочих місць для молоді та суспільну корисність (прибутковість) проекту.

Одним з організаторів проекту виступає й обласний центр зайнятості. Його клієнти мають можливість пройти курси підприємців-початківців та отримати одноразову виплату (в середньому 4 тисячі гривень) для організації підприємницької діяльності. Та й навіть серед майже готових підприємців знаходиться чимало охочих взяти участь у конкурсі бізнес-планів. Адже він дає додаткові можливості. На сьогодні таких учасників уже восьмеро, вони пропонують проекти з надання перукарських, освітніх послуг, прокладання інтернет-мереж.

Нині успішно працюють колишні переможці конкурсу бізнес-планів – зокрема й Наталія Савенко, яка створила молодіжний центр праці “Спеціаліст” і стала співорганізатором конкурсу. А популярна у Рівному організація “Школа мам” торік потрапила на всеукраїнський конкурс молодіжних бізнес-планів, де виборола третє місце.

Тож перспектива вдало стартувати з відкриттям власної справи є. Важливо не втратити свій шанс на успіх, не злякатися труднощів з оформленням бізнес-плану, з його публічним захистом. А якщо є якісь побоювання – подолати їх допоможуть організатори, які до 5 серпня не тільки прийматимуть заявки на конкурс, а й надаватимуть консультації.

Залишається тільки побажати успіхів тим молодим людям, у яких вже визріла ідея, як забезпечити собі гідне майбутнє.

Ольга КОРНІЙЧУК

 

 

Профорієнтація в навчальних закладах Острога

Профорієнтаційна діяльність – це окремий напрям роботи практичних психологів навчальних загальноосвітніх закладів нашого міста, який передбачає вивчення та ознайомлення учнів з їхніми здібностями і нахилами з метою правильного вибору професії, рекомендації щодо вибору професії та визначення шляхів саморозвитку та самовиховання учнів.

Реалізація цього напряму здійснюється комплексною профдіагностикою, груповою та індивідуальною профконсультацією, співпрацею психологічної служби з Острозьким міськрайонним центром зайнятості. Уже стали традиційними бесіди з випускниками шкіл профконсультанта центру зайнятості Галини Трофимчук, дні відкритих дверей, під час яких молодь знайомиться з послугами служби зайнятості. Служба зайнятості допомагає й у забезпеченні методичними матеріалами, буклетами, а нещодавно всі школи міста отримали сучасні стенди “Вибір професії  – Державна служба зайнятості завжди допоможе”.

Практичні психологи загальноосвітніх шкіл міста створюють умови випускникам для перевірки можливостей самореалізації в різних видах професійної діяльності шляхом організації індивідуальної або групової проф­діагностики, профконсультацій, ознайомлюють зі світом професій,  станом ринку праці, правилами вибору професії. Профорієнтаційна діяльність практичних психологів полягає не тільки в роботі з випускниками, але і з учнями початкової та середньої школи, а також з їх батьками.

Адміністрація Острозької ЗОШ  №1 та центр зайнятості наприкінці навчального року провели загальні батьківські збори “Профорієнтація та профільне навчання” для батьків 7-х, 9-х класів, де класні керівники ознайомили батьків із результатами профдіагностики старшокласників, які провела практичний психолог Ю.М.Нечипуренко.  Г. С. Трофимчук виступила на тему “Правильний вибір професії – важливий крок у житті”. Такі ж збори пройшли і в Острозькій гімназії.

У профорієнтаційних класах шкіл зібрані матеріали про підприємства міста та району, папки-професіограми професій, актуальних на ринку праці, література про професії, різноманітні тести та анкети з вибору професії, матеріали соціологічних опитувань. З метою забезпечення підлітків необхідною інформацією для самовдосконалення і подолання недоліків власного “Я” в школі для учнів 9 класу діє гурток “Пізнай себе сам”.

Протягом навчального року в школах міста для випускників були проведені профорієнтаційні уроки “Шлях до реального трудового життя”, тренінгові заняття “Формування загальної готовності до професійного самовизначення”, тижні профорієнтації “Світ професій”. Острозька ЗОШ №3 першою провела такий тиждень, в рамках якого пройшов конкурс дитячого малюнка “Я мрію стати...”,  відбулося відкриття куточка “Світ професій”. За сприяння Острозького міськрайонного центру зайнятості в школі була представлена виставка робіт слухачів, майстрів Рівненського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості та пройшла презентація цього навчального закладу. Тиждень профорієнтації закінчився святом “Професії наших батьків” для учнів молодшої, середньої ланки, на якому представники різних професій, працівники нашого міста розповіли про важливість своєї трудової діяльності. Адже у молодших учнів увага повинна бути спрямована передусім на знайомство з професіями їх батьків та рідних.

Психолог Острозької ЗОШ №3 провела соціологічне опитування серед батьків учнів 9-х класів на виявлення бажань щодо вибору професії для своїх дітей, а  в травні у школі пройшов психолого-педагогічний консиліум “Психодіагностичний супровід визначення профільності навчання в Острозькій ЗОШ  №3”.

Випускники шкіл міста Острога отримують вагому допомогу у виборі майбутньої професії, консультації, проходять діагностування інтересів, нахилів, здібностей до певних видів діяльності. Завдяки центру зайнятості щороку організовується “Ярмарок професій”. Практичні психологи навчальних закладів дуже вдячні Г.С.Трофимчук, начальнику відділу активної підтримки безробітних Острозького міськрайонного центру зайнятості за методичні та практичні рекомендації, дружню співпрацю і підтримку.

Отже, професійна орієнтація повинна бути включена до цілісної системи шкільної навчальної роботи з учнівською молоддю.  А головною метою навчальних закладів є підготовка учня до виходу в самостійне життя.

Алла Ціось,

керівник Острозького міського методичного об’єднання практичних психологів та соціальних педагогів