24 жовтня 2014
На головну Що нового? Карта сайту Державна служба зайнятості Робота в Україні
Веб-сайти РегЦЗ
Пошук
по цьому порталу
по мережі сайтів
Розширений пошук



Головна » Професійні дні

Міжнародний день музики
 
02.10.2008  |  Тетяна Каленська, головний спеціаліст відділу організації профорієнтації ОЦЗ версія для друку
Міжнародний день музики

Встановлений 1 жовтня 1975 року за рішенням ЮНЕСКО. Одним з ініціаторів установи Міжнародного дня музики був Дмитро Шостакович, композитор-класик ХХ століття. Свято відзначається щорічно в усьому світі великими концертними програмами за участю кращих артистів і художніх колективів. У цей день звучать твори, що увійшли до скарбниці світової музики.

Саме цього дня У Волинському обласному драматичному театрі ім. Т.Шевченка о 16 годині відбулася концертна програма, присвячена Міжнародному дню музики. Участь в ній взяли кращі колективи та солісти Волинської обласної філармонії. Адже у складі філармонії функціонують 8 творчих колективів, серед яких Волинський державний академічний народний хор, камерний оркестр «Кантабіле», вокальний квартет «Акорд».

 

Творчі особистості

 

У місті дарує людям свій талант плеяда творчих особистостей, чиї імена тепер стали надбанням вітчизняної культури. Лучани пишаються, що саме тут розкрився і отримав визнання маестро української пісні, соліст-вокаліст ансамблю «Світязь», лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка, народний артист України Василь Зінкевич, який нещодавно став повним кавалером ордена «За заслуги». Зачаровує лучан своєю виконавчою майстерністю народний артист України, волинський соловейко Василь Чепелюк, заслужені артисти України Михайло Базука, Лілія Загородня, Галина Кажан. Здобули заслужену славу і визнання в українських громадах світу чарівні мелодії народних артистів України Антоніни, Валерія і Світлани Мареничів.

 

Луцька музична хронологія

 

1939 рік – утворена Луцька дитяча музична школа №1.

1945 рік – розпочинає свій відлік часу Волинський народний хор.

1957 рік - розпочинає роботу міський Будинок культури, нині відомий народний дім «Просвіта».

1958 рік - бере творчий початок аматорський духовий оркестр Луцького народного дому «Просвіта», який у 1967 році удостоєний звання народного.

1959 рік – стає відомим в країні народного аматорський ансамбль танцю «Волинянка»,

1964 рік – перші виступи народного аматорського ансамблю танцю «Волинянка» у супроводі народного аматорського оркестру народної музики «Волинянка».

1975 рік - при міському будинку культури створений аматорський народний ансамбль бального танцю «Юність».

1976 рік - розпочала свою роботу Луцька дитяча школа мистецтв №2.

1980 рік - організувався аматорський чоловічий хор ветеранів війни та праці «Подвиг», який нині має звання народного.

1986 рік – відбулися перші виступи зразкового дитячого ансамблю танцю «Волиняночка», який удостоєний званням зразкового (1992 р).

1989 рік - створена хорова капела «Посвіт», яка здобула звання народної самодіяльної у 1999 році.

1996 рік - створений ансамбль народної музики «Волиняночка», який співпрацює із танцювальним колективом «Волиняночка».

 

Луцьк фестивальний

 

Уже чимало літ Луцьк має славу міста чудових, знаних у всьому світі фестивалів, неперевершених майстрів пісні, слова танцю.

Наш край здавна славився талановитими музикантами. І сьогодні творчістю волинських виконавців, музичних колективів захоплюються шанувальники мистецтва багатьох країн світу. Велику кількість туристів приваблюють фестивалі: Міжнародний фестиваль різдвяної драми – «Різдвяна містерія», Міжнародний фестиваль українського фольклору «Берегиня», Міжнародний фестиваль української естрадної пісні «На хвилях Світязя», Міжнародний фестиваль «Поліське літо з фольклором», Всеукраїнський молодіжний фестиваль «Володимир», Музичний фестиваль «Стравінський і Україна», фестиваль церковних хорів усіх конфесій, релігійних об’єднань та громад «З іменем Єдиним». Фестиваль дзвонарського мистецтва «Благовіст Волині» (жодне місто України не може похвалитися Музеєм дзвонів, а Луцьк такий має).

 

Музичні інструменти в українській історії

Музичні інструменти України — це яскрава сторінка історії українського народу. Вони виявляють багатство його душі, творчу вдачу, свідчать про духовну культуру. Українські народні музичні інструменти є одним з яскравих підтверджень співочого, мелодійного характеру української музики, її багатоголосся.

Духові музичні інструменти в українській історіїСвоїм корінням народні інструменти України сягають часів Київської Русі. Давньоруський гудок, гусла, поздовжні флейти, сопілка, бубон — всі ці тогочасні інструменти увійшли до музичної культури сусідніх  народів  - російського, українського і білоруського.

Археологи стверджують, що перші духові інструменти виготовлялися з очерету, кістки або рогу тварини, морської мушлі, шкарлупи горіха, дерева. Ці інструменти застосовувалися в повсякденному житті наших предків.

На фресках північної вежі Софіївського собору в Києві, зображені сцени княжого полювання, де знайшлося місце і для придворних музикантів. Зображені музичні інструменти нагадують поперечну флейту та гобой. При археологічних розкопках неодноразово зустрічалися народні свистячі іграшки у вигляді фігурок тварин і птахів.

У творах старожитності досить часто згадується про сопілки та жалійки (перший інструмент відноситься до сімейства флейтових, другий – до типу кларнет).

Побутування в народній музиці самобутніх музичних інструментів, таких як цимбали, волинка, трембіта, бугай, козобас, пов'язано переважно з культурою західноукраїнських областей.

Цікаво, що багато стародавніх музичних інструментів таких, як сопілки, сурми, тарілки, гуцульські труби, бубони і багато інших, збереглися й дійшли до наших днів без особливих змін. В українських Карпатах ще й до сих пір поширений довгий конусоподібний дерев’яний ріг, який носить назву трембіта. І нині цей старовинний інструмент не втратив свого значення в українському музичному побуті - на трембіті повідомляють населення про надзвичайні події.

Гей, там на горі Січ іде, гей малиновий стяг несе...На Волині використовувалась сурма – різновид трембіти. Вона значно коротша й ширша, особливо у верхній частині. Звук сурми сильний і гугнявий. Сурми разом з іншими духовими та ударними інструментами входили до складу козацької полкової музики. У козацькому війську також використовувались такі інструменти, як волинка, тулумбаси (литаври), тарілки, бубни, барабани, сопілки. Тулумбас свого часу був невід'ємною частиною військового побуту козаків Запорізької Січі. Ним скликали раду козаків чи старшин, повідомляли про загрозу ворожого нападу. Тулумбаси були різних розмірів. У найбільші з них били одночасно вісім чоловік.

Барабани застосовувалися як засіб зв'язку при виконанні окремих бойових завдань. Витиснуті з інструментальних ансамблів скоморохів і народного музичного побуту тарілки, також знайшли притулок у військових духових оркестрах. Нині барабани і тарілки входять до складу всіх військових та інших духових оркестрів.

 

Музичне майбутнє лучан

 

Місто має розвинену мережу мистецьких і музичних шкіл, в яких тисячі юних лучан здобувають основи мистецьких знань.

Луцька дитяча музична школа №1. Нині в школі навчається 650 юних музикантів, які опановують гру на скрипці, віолончелі, фортепіано, баяні, бандурі, цимбалах, гітарі, акордеоні, трубі, тромбоні, кларнеті, флейті, гобої, сопілці, валторні, ударних інструментах.

Луцька дитяча школа мистецтв №2. У школі функціонують відділи: фортепіанний, хореографічний, народних, струнно-смичкових, духових інструментів. Тут навчається майже 500 учнів. Викладачі та учні школи виступають у створених тут оркестрах народних інструментів, духовому та симфонічному. Діють два хорових колективи, ансамблі бандуристів і баяністів. Мають певні здобутки ансамбль народної музики «Жарт», камерний ансамбль викладачів.

Луцька дитяча музична школа №3. Тут навчається понад 400 дітей. У школі функціонують відділи фортепіано, народних, струнно-смичкових інструментів, хорових дисциплін. Створено ансамбль народної музики «Волиняни», ансамбль бандуристів «Кобзарик», духовий оркестр.

До послуг юних волинян музичні і хореографічні гуртки Луцького палацу учнівської молоді, творчий гурт «Юність» міського Будинку культури. Всього ж при міському осередку культури працюють 12 творчих колективів, з яких 8 мають звання народного аматорського.

На творчо обдаровану молодь чекають такі навчальні заклади, як Луцьке училище культури і мистецтва, педагогічний коледж, Волинський національний університет ім. Л.Українки.

 

Де «пишуться» таланти

Українські студії звукозапису

Сьогодні в Україні офіційно працює близько 45 українських студій звукозапису. Є серед них і наші волинські виробники фонограми.

Студія звукозапису «КОБЗА», знаходиться за адресою: 3024, м.Луцьк, вул. Шопена,18.Тел.:8(03322)47151. E-mail:kobzalutsk@mail.ru. Керівник – Олександр Сидоренко. Звукорежисери - Олександр Богдан, Костянтин Гребенко. Роботи студії: "Три струмочки" (дитяча), "Ода пісні", "Іванку, Іванку, купи мені рум'янку" (народна), Н. Пагмут - "Сини України", "Любов і висота".

Музична студія Павла Завади (прожект-студія) розташована за аресою: 43000, м. Луцьк, пр. Волі,6. Тел.:8(0332)75-75-77, E-mail:zavada@itt.net.ua Керівник, звукорежисер - Павло Завада. На студії відбувся запис хору храму Всіх Святих землі Волинської, запис народного ансамблю "Колос", Оксана Козунь - "Чарлі", Алла Опейда та В'ячеслав Судима - "Зачаруй нас любов", "Завітайте на Волинь", "Новорічна". Петро Шугай - "Кохана", "Зелений гай", Олег Петров - "Романс Криштальского", Віка Михайлець - "Зелений клен", Любовь Мілевич - "Ой, весела я".

Студія звукозапису «MUZARECORD», знаходиться за адресою: 43000, м.Луцьк, вул.Словацького,9. Тел.:8(0332)72-48-72, 8(050)141-24-78. E-mail:muzarecord@mail.ru. Керівник, звукорежисер - Андрій Жирнов. Тут записані: Степан Чумак і група "Skin size" - "Остання любов" Гурт "Ауткрай" - пісні: "Коли сідає сонце", "Далекі сни", "Мила моя", гурт "Кінг Сайз" - пісні: "Май", "Юлія", "Середина лета", "Остання Любов" та інші... Телевізійний цикл "Громадою проти корупції".

Перелік магазинів звукового та світлового обладнання, музичних інструментівМузичні новинки

 

Салон-магазин «Музична біржа» м. Луцьк, вул. Винниченка, 8, тел.(8-0332) 77-09-75.

Магазин «Артист» м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 1, тел. (8-0332) 72-21-44.

За цими адресами можна придбати музичні інструменти, звукове та світлове обладнання, отримати журнал «ПРО: звук, світло, музичні інструменти» та інформацію про спеціалізовану виставку «Український музичний ярмарок».