оп

Відповідь: Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про зайнятість населення» діяльність суб’єктів господарювання – роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, здійснюється на підставі дозволу, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

На реалізацію статті 39 Закону України «Про зайнятість населення» постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 359 затверджений Порядок видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, який не набрав чинності.

Згідно із частиною третьою статті 1 Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» забороняється вимагати від суб’єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, що не внесені до затвердженого Законом Переліку.

Звертаємо увагу на те, що відповідно до частини восьмої статті 1 Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» необхідність одержання документів дозвільного характеру, встановлена законами, виникає виключно після внесення таких документів до Переліку, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Законопроектом «Про внесення змін до деяких законів України щодо видачі дозволу на наймання працівників для подальшого виконання ними роботив Україні в іншого роботодавця» (реєстр. № 0951) передбачалося, зокрема, доповнити Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності дозволом на наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (проект закону знятий з розгляду).

Відтак, суб’єктам господарювання – роботодавцям, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця на умовах трудових договорів, відповідні дозволи не видаються.