Forbes від 15.03.2023

Улипні 2022 року, у розпал війни, уряд започаткував програму «єРобота», в межах якої «подарував» 2530 підприємцям гранти на понад 1,5 млрд грн. Мета – зменшити безробіття і стимулювати розвиток малого й середнього бізнесу. Що з цього вийшло.

На третій день вторгнення у цех компанії EcoBasket підприємиці Олени Мартинюк влучив російський снаряд. Підприємство, яке було розташоване в Бородянці Київської області, вигоріло вщент. Але зараз Мартинюк знову виготовляє екологічні кошики зі шпону. Держава підставила плече і видала підприємиці у серпні грант у 250 000 грн на відновлення. «Підтримка держави стала поштовхом до того, щоб відновлювати бізнес», – каже Мартинюк. 

Її кейс не унікальний, протягом 2022 року гранти на розвиток і створення бізнесу отримали ще понад 2500 підприємців, які, за оцінками Міністерства економіки, можуть створити до 20 000 нових робочих місць. Цього року уряд вирішив продовжити програму ще на рік.

Як працює «єРобота» та який бізнес може скористатися програмою? 

Мікрогранти в пріоритеті 

Уряд запустив «єРоботу» у липні минулого року, держава збиралася видавати гроші за шістьма програмами. Проте грошей вистачило на чотири – мікрогранти для розвитку бізнесу «Власна справа», розвиток переробних підприємств «Новий рівень» і гроші на створення теплиць і садівництва.

Коли уряд у липні 2022-го анонсував фонд держпрограми «єРобота», це викликало принаймні подив. Усе через озвучену суму – 40 млрд. Зараз у пресслужбі Мінекономіки стверджують, що ця сума була розрахована на декілька років, але потім механізм змінили.

Уряд почав видавати кошти під конкретні затверджені гранти. Кошти на мікрогранти йшли з Фонду загального державного фінансування на випадок безробіття, а на інші грантові проєкти – із загального фонду держбюджету. У Мінекономіки не називають термін, на який розрахована «єРобота». «Проєкт діятиме, поки на нього буде попит», – кажуть у пресслужбі. 

За минулий рік Мінекономіки видало підприємцям понад 1,5 млрд грн. Найбільше отримали компанії, які подавались на «Новий рівень» – фінансування переробних підприємств – 958,66 млн грн (178 отримувачів). Але найпопулярніша програма «Власна справа» – понад 2319 учасників, які отримали 542,7 млн грн.  

Дизайн програми «Власна справа» простий – підприємець може отримати до 250 000 грн від держави на розбудову нового або вже наявного бізнесу. Натомість має працевлаштувати одну людину, якщо залучає до 150 000 грн, і дві людини, якщо розмір гранта – 250 000 грн. 

Минулого року на програму «Власна справа» подались 16 000 підприємців (це майже 90% від усіх заявок на всі програми «єРоботи»), але отримав грант лише кожний сьомий претендент, або 2319 підприємців.  

У Міністерстві економіки серед причин відмови у наданні грантів називають такі: 

  • негативна ділова репутація заявника;
  • невідповідність документів нормам закону;
  • нереалістичний бізнес-план.

РоботаЄ, робота буде

У 2023 році фінансування «єРобота» з бюджету розширили принаймні до 3,2 млрд грн. На програми у межах проєкту «єРобота» планують залучити ще кошти від міжнародних партнерів, розповів в інтервʼю Forbes премʼєр-міністр Денис Шмигаль.

На найпопулярнішу програму мікрогрантів «Власна справа» передбачено в бюджеті у 3,5 раза більше грошей – 1,8 млрд грн. У Міністерстві економіки зазначають, що це дасть змогу видати близько 10 000 мікрогрантів.

Наразі Мінекономіки збирається видати тільки першу хвилю грантів 136 підприємцям загальним розміром 32,4 млн грн. Усього таких хвиль протягом року планується 20. 

У квітні планується розширення програми «Власна справа», зокрема, для ветеранів, повідомляють у пресслужбі Мінекономіки. Також на державне фінансування можуть перевести проєкт «Старт в ІТ». «За програмою можна буде отримати грант до 30 000 грн на навчання в галузі ІТ», – повідомляють у пресслужбі Мінекономіки. Прогнозується видача 5000 таких грантів. 

 

Що про програму «єРобота» думає бізнес

Підприємці, які змогли отримати гранти у «єРобота», кажуть, що програма більше підходить для досвідчених власників бізнесу. «Людині, яка не має досвіду, напевно, важко буде прописати детальний бізнес-план і розрахувати всі витрати», – каже Роман Бурджанадзе, який взяв грант на розбудову пасіки у Дніпропетровській області. Сюди він був вимушений релокуватися з міста Сіверськодонецька, де у нього була одна з найбільших пасік у Луганській області.

На розбудову власної справи Бурджанадзе взяв мікрогрант на 250 000 грн – цього вистачило на закупівлю 50 вуликів і спеціалізованого обладнання. Для того щоб виробництво стартувало, доклав ще близько 250 000 грн власних заощаджень. «Грошей, які пропонує держава для будівництва сучасної пасіки, недостатньо, але це стало певним поштовхом для відновлення бізнесу», – каже Бурджанадзе. 

Хтось іде до держави як «кредитора останньої надії», коли власні ресурси вичерпані. Власниця дитячого садочка «Любімки» в Ірпені Оксана Антіпова вклала власних 7 млн грн у відновлення закладу, але цього виявилося замало. «Банки відмовляли у наданні кредитів, ми позичали кошти у знайомих, але всі ресурси, які у нас були, вичерпали. Грант допоміг відкритися вчасно та запустити бізнес», – каже Антіпова. 

Згадана на початку статті Олена Мартинюк з Бородянки каже, що написала бізнес-план відновлення компанії за одну ніч. «Програма нескладна, і якщо є бажання, люди, які хочуть залучити гроші на розбудову бізнесу, можуть це зробити», – впевнена вона. 

Недолік програми, на думку Мартинюк – надто цільове отримання коштів. Підприємцям не дають «живі» кошти, вся сума гранта зберігається на спецрахунку в Ощадбанку, і витрати їх можна лише на те, що прописано у бізнес-плані. «Зараз у мене на рахунку заморожено 16 000 грн, але використати їх для завершення ремонту в кабінеті я не можу. Банк не погодив купівлю дверей, бо вони не прописані у бізнес-плані», – каже Мартинюк.