Вечіній Київ від 30.01.2023

З початку повномасштабного вторгнення росії до України Київ став одним із українських міст, яке прийняло велику кількість переселенців із зони бойових дій.

Служба зайнятості. Фото: Борис Корпусенко

ЗАПРОПОНУВАЛИ РОБОТУ, ПРО ЯКУ МРІЯЛА ДАВНО

…Світлана приїхала до української столиці із Луганщини після того, як у її невелике містечко увійшли окупанти. У Києві жінка зупинилася у своєї сестри. Почала шукати роботу. Звернулася до центру зайнятості. Однак за її професією піар-менеджера вакансій не було.

Світлана згадала, що свого часу мріяла стати психологом і навіть закінчила відповідні курси. От за цією спеціальністю на біржі праці якраз була вакансія — приватний медичний заклад шукав психолога. Центр зайнятості видав жінці направлення і її взяли на роботу, навіть попри відсутності досвіду.

«Фактично я змінила не тільки професію, а й спосіб життя і дуже цим задоволена. Адже здійснилася моя давня мрія — стати психологом», — розповідає Світлана.

Адміністраторка медичного центру Аліна зізналася, що Світлану взяли на роботу передусім тому, що держава за її працевлаштування виплачує компенсацію.

«Але потім з’ясувалося, що нам пощастило, оскільки Світлана — дуже хороший працівник. Попри браку досвіду, вона швидко навчається й відвідувачі її послугами задоволені», — розповіла адміністраторка медичного центру.

НАЙБІЛЬШЕ ВАКАНСІЙ — У ТОРГІВЛІ ТА ОСВІТІ

Як повідомили у Київському міському центрі зайнятості на запит «Вечірнього Києва», Київ входить до трійки регіонів з найбільшою кількістю внутрішньо переміщених осіб, які у 2022 році отримували послуги служби зайнятості. Найбільше переселенців — з Донецької, Луганської та Херсонської областей.

Загалом у столичній службі зайнятості протягом 2022 року на обліку перебувало майже 5,4 тисячі безробітних зі статусом ВПО. З них — понад 1,1 тисячі осіб вдалося працевлаштувати.

Майже чверть переселенцям запропонували роботу в оптовій і роздрібній торгівлі, сфері послуг з ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів.

На другому місці за кількістю працевлаштованих перебуває освіта.

Серед лідерів працевлаштування також переробна промисловість, сфери охорони здоров’я та надання соціальної допомоги, державного управління й оборони, адміністративного та допоміжного обслуговування, професійної, наукової та технічної діяльності.

А от станом на 1 січня 2023 року на обліку в столичній службі зайнятості переселенців вже зареєстровано значно менше — 862. Це становить понад 13 відсотків усіх зареєстрованих у Києві безробітних.

Центр підтримки переселенців з Краматорська. Фото: КМДА

ПРОСЯТЬ ПРИСЛАТИ НА РОБОТУ ПЕРЕСЕЛЕНЦЯ

Як інформує КМЦЗ, у 2022 році 396 столичних роботодавців столиці отримали кошти за програмою компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування 1136 внутрішньо переміщених осіб. Сума компенсації склала 13,8 млн грн.

Спочатку розмір такої компенсації складав 6500 гривень, а у січні цього року уряд ухвалив рішення про збільшення її розміру на 200 гривень.

Тобто, за урядовою програмою роботодавець має право на відшкодування від держави за кожного працевлаштованого переселенця по 6700 гривень впродовж двох місяців.

Щоб отримати кошти, підприємець повинен укласти трудовий контракт з внутрішньо переміщеною особою, зареєструвати дані про неї на порталі Дія. Через 5 днів роботодавцю необхідно подати заявку на отримання компенсації. До неї додати необхідний пакет документів.

За інформацією з КМЦЗ, після введення державної компенсації кількість працевлаштованих переселенців збільшилася у 1,5 рази. Деякі роботодавці спеціально просять направити їм на роботу ВПО. Один з таких — власник магазину «Все для риболовлі» Олександр Короваєв.

«Сам я родом з Донецької області, але у Києві вже давно. Шукав продавця у магазин. Звернувся до центру зайнятості. І попросив мені направити на роботу когось із переселенців. І не тільки заради компенсації, а щоб допомогти людині. Прислали хорошого хлопця, він працює, я задоволений», — розповідає Олександр.

До речі, днями Кабінет Міністрів вніс зміни до програми виплати компенсації роботодавцям за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб. У разі «дострокового» (раніше, ніж передбачає укладена з центром зайнятості угода) звільнення працівника роботодавець має повернути державі виплачені у вигляді компенсації кошти.

Юридична допомга в центрі Я-Маріуполь. Фото: Борис Корпусенко

ДЕ ШУКАТИ РОБОТУ

Вакансії, які подають роботодавці до служби зайнятості, можна переглянути у тому центрі зайнятості, в якому зареєстрований безробітний.

Також з ними можна ознайомитися на сайті Державної служби зайнятості або на телеграм-каналі «Робота зараз: Державна служба зайнятості».

А ще у Києві працюють чимало центрів, де переселенцям допомагають відшукати роботу.

Так, у центрі підтримки «ЯМаріуполь» можна отримати юридичну консультацію, гуманітарну допомогу, психологічну допомогу, медичну консультацію, стоматологічну допомогу, швейні послуги. Для дітей є велика дитяча кімната.

Крім того, цей центр надає допомогу переселенцям у працевлаштуванні. Зокрема, близько 1000 маріупольців, які звернулися з таким проханням, зараз працевлаштовані у Києві.

У Дарницькому районі запрацював центр підтримки переселенців з Краматорська. Зокрема, відвідувачі мають змогу отримати інформацію та консультацію з різних питань, психологічну та юридичну допомогу, інформацію щодо пошуку роботи, гуманітарну підтримку та медичні послуги.

Для тих переселенців, хто хоче здобути нову професію, проходять у столичних закладах професійної (професійно-технічної) освіти короткотермінові курси.

Серед запропонованих професій — кухар, зварник, швачка, слюсар, електрик, електромонтажник. Заклади, в яких переселенці можуть опанувати нову професію оприлюднені на сайті Вечірнього Києва.

ДОПОМОГА ПО БЕЗРОБІТТЮ

Під час дії воєнного стану тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року (6700 гривень).

Читайте також, на кінець 2022 року в Україні зареєстровано рекордно низьку кількість безробітних.

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»