оп

Відповідь: статтею 8 Закону України «Про особисте селянське господарство» визначено, що члени особистих селянських господарств є   особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" (далі - Закон) належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Відповідно до підпункту 2 пункту 18 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792 ведення особистого селянського господарства вважається основною роботою для члена такого господарства за умови, що протягом 12 місяців, які передували дню звернення до центру зайнятості, він провадив лише таку діяльність чи одночасно перебував у трудових відносинах або був зайнятим згідно із частиною першою статті 4 Закону менше шести місяців.

Для реєстрації у службі зайнятості, члени особистого селянського господарства,  для яких така робота була основною (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у загальної середньої, професійної  (професійно-технічної) фахової передвищої та вищої освіти), звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби) надають до центру зайнятості  - довідку про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видану сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Зазначену довідку не подають члени особистого селянського господарства, які:

-         є внутрішньо переміщеними особами;

-         проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.