41-річний Олег Світлаков - талановитий керівник, кваліфікований інженер–конструктор зі стажем роботи більше 10 років за фахом та знанням спеціалізованих програм.
В 2009 році пан Олег переніс інсульт з наслідками ураження нервової системи. Отримавши інвалідність ІІ групи, пан Олег не втратив бажання працювати і розпочав пошуки стабільної роботи, які протягом довгого часу залишалися безрезультатними.
Молода харківчанка Олеся Колодяжна – одна з тих людей, про яких говорять «вона знає, чого хоче від життя». Дівчина ніколи не стоїть на місті, прагне розвиватись та професійно реалізовуватись. Свій трудовий шлях Олеся почала, ще навчаючись в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут». Отримуючи диплом економіста, працювала продавцем, лаборантом, кур'єром, табельником.
Анатолій Гультяєв - інвалід з дитинства. Він народився з вадами зору, але це йому не заважало з оптимізмом ставитися до навколишнього світу. Анатолій завжди був масовиком-витівником та душею будь-якої компанії, тож коли постало питання вибору професії, сумнівів у нього не виникало: він вирішив бути режисером клубних масових заходів.
Долі людські складаються по-різному, у кожного своя стежина. Коли людина протягом життя перебуває в постійному пошуку свого «Я», то досягає значних матеріальних, духовних та сімейних благ. Вона стає самодостатньою, розкривається як особистість, відчуває себе повноцінною частиною соціуму.
Кожний господар погодиться, що дуже стрімко пролітають три роки, що відміряніводяному лічильнику від перевірки до перевірки. Начебто тільки вчора контролер водоканалу поставив на ваш водомір новеньку пломбу, і ось - знову головний біль: знімай, перевіряй, пломбуй. Враховуючи ненав'язливий комунальний сервіс, справа ця морочлива та утомлива.
Формування розвинутого суспільства вимагає дотримання прав людини та недискримінації для усіх його членів. Особливої уваги при цьому потребують громадяни, які з певних причин не можуть почувати себе на ринку праці на рівні з іншими.
Героїня нашої статті, жителька м.Кам’янець-Подільський Шевчук Ольга Миколаївна, на останньому місці роботи працювала на посаді електромонтажник-схемник. Колеги по роботі знають її як відповідального, кваліфікованого працівника, відзначають її гарні особисті якості, адже привітність, чуйність, доброзичливість Ольги Шевчук відчували всі хто з нею працював. Сталося так, що в квітні 2011 року, з певних причин, Ольга Миколаївна втратила роботу.
Начало творческой биографии Дмитрия Дидоренко довольно типично для периода конца 80-х – начала 90-х годов, поры широкого интереса к изобразительному искусству, его выхода к массовому зрителю и покупателю. Талантливому студенту Харьковского художественно-промышленного института удалось достаточно быстро и прочно завоевать внимание многих любителей и профессиональных знатоков искусства.
До автокатастрофи, що сталася з Оленою Аверіною десятиріччя тому, жінка плідно працювала на посаді головного бухгалтера приватного підприємства.
Як наслідок аварії - інвалідність ІІІ групи, що виявилася критичною для її подальшої діяльності на такому вже звичному місці роботи.
Переселенка з Донецька Наталя Ганцура працевлаштована службою зайнятості електрозварником і є єдиною жінкою в колективі.
Переїхала молода жінка до Рожищена із Донецька тільки в жовтні поточного року. І відразу звернулася за пошуком роботи до Служби зайнятості. Як виявилося, до цього жінка працювала на шахті кочегаром, а також має досвід роботи понад три роки електрозварником ручного зварювання. Дана професія досить велика рідкістьсеред жінок, хоча вакансій в базі даних Служби більш ніж достатньо.
